Сумщина поетична. Тижні читання. Тижні поезії

 

Сумщина  багата на талановитих поетів.

Вони писали поезії і гострі, і ліричні. Про боротьбу та кохання. 

Вивчаємо. Пам'ятаємо.

Олександр Олесь.  Народився  5 грудня 1878 року в містечку Білопілля, що неподалік від Сум. Український письменник, поет, перекладач, драматург. 

Микола Хвильовий. Народився 13 грудня 1893 у Тростянці на Сумщині. Український прозаїк, поет, публіцист. У своїх памфлетах виступав проти русифікації української культури. 13 травня 1933-го покінчив життя самогубством у Харкові на знак протесту проти свавільного беззаконня радянського тоталітаризму.

 

Платон Воронько. Народився 1 грудня 1913 р. у с. Чернеччина на сумщині.  Він є автором понад 30 збірок вірші.

 

Анатолій Давидов. Народився 8 лютого 1938 року в селі Бочечки Конотопського району Сумської області . Автор  віршів, поем та великої кількості книжок для дітей.

 

Григорій Єлишевич. Народився 6 листопада 1948 у м. Конотоп, на Сумщині. Український поет, член НСПУ, НСЖУ та Асоціації діячів естрадного мистецтва. Почесний житель Великої Чернеччини

Тамара Герасименко. Народилася 15 липня 1956 року у смт Липова Долина на Сумщині. Поетеса.  У її  переплітаються казкові й реаліст. сюжети, об’єднано відчуття й розуміння людської душі як найвищої цінності світу. 

 

Олександр Вертіль. Народився в селищі Жовтневе (до 1957 року і тепер-Миколаївка) і проживає на Сумщині.  Автор багатьох поетичних збірок,пісень.

Шевченко - геній української культури. Сучасний завжди!

 Тарасу Григоровичу Шевченку -  210 років! 

Святкуємо день народження Поета!

Сьогодні українські митці намагаються осучаснити образ Тараса Шевченка. Щоб ми розглядали постать митця передусім як національного поета, наше культурне надбання. Щоб музиканти писали пісні на його вірші, режисери екраенізували його твори, актори робили театральні перформанси. Є необхідність оживити Шевченка і почати попуряризували різні напрямки шевченківського генія.

 

"Оцей Шевченко у камуфляжі, у сучасному однострої, оцей Шевченко на Майдані в касці й з пляшкою «коктейля Молотова» – це той Шевченко, до якого ми сьогодні повинні прагнути.

– Ця іпостась його з’явилася ще до війни – на Майдані. І нарешті це той кут зору, під яким треба розглядати Тараса Шевченка. Він мусить бути нашим сучасником. Наш сучасник, який співзвучний проблемам 21 століття."

                         Андрій Кокотюха, режисер, сценарист

23 лютого Уряд затвердив план заходів з підготовки та відзначення на державному рівні 210-річчя від дня народження видатного українського поета та художника Тараса Григоровича Шевченка.

   Саме зараз, під час війни за наші цінності та ідентичність, важливо належно вшанувати пам’ять про Тараса Шевченка – національного символа України. Адже саме за нашу культуру й історію, а також за вільне майбутнє так самовіддано борються всі українці. Поет завжди надихав нас на перемогу. Його слова «Борітеся – поборете» викарбувані у серці кожного патріота.

Програма передбачає низку культурних, мистецьких та інформаційних заходів як в Україні, так і за її межами. Серед них: урочисте нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка, фестиваль «Мистецька академія «Шевченко – шлях до перемоги», а також безліч читань, вечорів пам’яті, майстер-класів, круглих столів та інших тематичних заходів.

Також запланована публікація книжкових видань: «Кобзар», «Шевченкіана Юрія Меженка», «Шевченківська енциклопедія: місця перебування та інші топоніми».

 Крім того, Уряд підтримуватиме проведення кінофестивалів, кінопрем’єр щодо промоції 210-річчя від дня народження Тараса Шевченка, зокрема показу фільмів «Тарас. Повернення» і «Кобзар. Історія однієї книги» під час всесвітнього кіномарафону «Cinemaid Ukraine Charity Film Marathon».

Сучасна українська жінка - Леся Українка. 25.02.1871.

 

Хіпстерка,  фрілансерка,  феміністка,  націоналістка! 

Так каже про Лесю Українку Оксана Забужко,   дослідниця творчості письменниці. Якби жила сьогодні,   була б такою сучасною і діловою!    

Як  на  стилізованому  фото  з   проєкту   "Відомі українці".

Якби  Леся  Українка  писала  прозу ще  й  російською  чи англійською,  німецькою   чи   французькою   мовами,  які  знала    досконало,  вона  б була відомою і багатою.     Як авторка Гаррі Поттера.

Відмовилась    від     слави    та    багатства, бо  рятувала  українську культуру.

Видатна українка, день народження якої, 25 лютого,  хочуть зробити офіційним святом - Днем української жінки! 

Найкращі цитати Лесі Українки

• Всі - жінки, коли вони кохають.

• Тільки зрада шлюб християнський розлучити може. А справжній – тільки смерть.

• Адже любов, як вода, несе і крутить, грає, рве, пестить, голубить, топить. Де жар, вона кипить, а зустріне холод - і стане льодом.
• Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.
• Мене любов ненависті навчила.
• Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита.
• Земля не пекло, люди не прокляті, і радощі не гріх, а Божий дар.
• Терпіть кайдани - то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, - гірший стид.
• Чесний покриву не потребує.
• Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло.
• Сором мовчки гинути й страждати,
  Як маєм у руках хоч заржавілий меч.
• Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
  Серед лиха співати пісні,
  Без надії таки сподіватись,
  Жити хочу! Геть, думи сумні!
• Не поет, хто забуває
  Про страшні народні рани,
  Щоб собі на вільні руки
  Золоті надіть кайдани!
• Скрізь плач, і стогін, і ридання
  Несмілі поклики, слабі,
  На долю марні нарікання
  І чола, схилені в журбі.
  Над давнім лихом України...
• Слово, чому ти не твердая криця,
  Що серед бою так ясно іскриться?
  Чом ти не гострий, безжалісний меч,
  Той, що здійма вражі голови з плеч?

15-томник до 150 річниці 

https://nus.org.ua/news/u-bezkoshtovnomu-dostupi-z-yavylos-povne-zibrannya-tvoriv-lesi-ukrayinky/

Список сучаних видань творів Лесі Українки

https://nus.org.ua/news/u-bezkoshtovnomu-dostupi-z-yavylos-povne-zibrannya-tvoriv-lesi-ukrayinky/

Герої Небесної Сотні – уособлення національної відваги й самовідданості.

 

🔰20 лютого в Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні – українців, які під час Революції Гідності віддали своє життя за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє країни та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.

Події 20 лютого 2014 року стали кульмінацією Революції Гідності, тоді в центрі Києва у боротьбі за свою країну загинуло найбільше активістів Майдану.

Цьогоріч ми вдесяте вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні. Вдесяте в умовах війни з росією. Нині маємо тисячі загиблих від російської зброї. Але щорічно 20 лютого згадуємо тих, які першими загинули за те, щоб Україна не зникла з мапи світу як незалежна, демократична держава.

Світла пам’ять кожному, хто поклав своє життя за свободу та незалежність України! Залишаємося гідними своїх Героїв!

СУЧАСНА КНИГА. Новий формат

 

Еволюція книги

Книги супроводжують людство з давніх часів. За час існування людства книга зазнала величезних змін.

Перші книги писали на листях, корі, полотні, шовку, глиняних табличках, шкірі і папірусі.

 

Паперові книги  з'явилися у середині 15 століття і отримали широке розповсюдження тільки у 1880-х роках з появою друкарських машин.

 У 2010 році, за оцінками Google, було близько 130 мільйонів унікальних книг у світі.

 

У XXI ст. у зв'язку із здешевленням, зменшенням і поширенням звуковідтворювальної техніки широкого вжитку набула аудіокнига.

Аудіокниги - новий вид книг

Аудіокнига – це запис художнього твору, який читає людина або група людей іноді на тлі музики.

Аудіокниги з’явилися ще у 20 столітті на грамплатівках, потім на магнітній плівці й до нині користуються великою популярністю.

Це пов’язано з неймовірною зручністю:

 По-перше, по суті аудіокниги не потрібно читати, їх потрібно слухати, а робити це можна де завгодно. 

По-друге, зараз в мережі є маса ресурсів, де можна завантажити таку книгу. Безумовно, не всі вони надаються безкоштовно.

 

Переваги аудіокниг

• Деякі люди при прослуховуванні запам’ятовують більше інформації, ніж при читанні, а образи, що виникають при слуховому сприйнятті, більш яскраві й насичені.
• Аудіокнигу можна прослуховувати будь-де, займаючись монотонною або фізичною працею, яка не вимагає підвищеної уваги.
•  Інформація, отримана при прослуховуванні аудіокниги, засвоюється людиною за допомогою глибинних асоціативних реакцій. Вони відрізняються від сприйняття, яке виникає при читанні книги. Відомості, отримані таким способом, засвоюються людиною на рівні підсвідомості, навіть у ті моменти, коли вона відволікається.
•  Аудіокнигу можна слухати під час поїздки в транспорті, під час ведення домашнього господарства або готування їжі на кухні, поєднувати корисне з приємним, не відриваючись від справ.
• Дехто вважає, що аудіокниги підходять тільки тим, хто краще сприймає інформацію за допомогою слуху, але це не так. Людям, у яких сильна зорова пам’ять, аудіокниги також корисні. Сприймаючи книгу на слух, людина створює образи, а це сприяє розвитку уяви.
•  Під деякі аудіокниги можна легко заснути (безкоштовний засіб від безсоння) або, навпаки, прокинутися (приємна заміна будильнику).
• Актор за допомогою інтонації виділяє головну інформацію, що полегшує розуміння як головної думки, так і тексту в цілому.
• Аудіофайл можна взяти з собою, закачавши на будь-який знімний носій.
• Аудіокнигу може слухати незряча людина.

 

Недоліки аудіокниг

• Хоча аудіокниги мають масу переваг, деякі недоліки все ж таки присутні:
• Повернутися й заново перечитати цікаве місце легше, ніж прокрутити плеєр.
• Читаючи, людина заодно поповнює свій словниковий запас.
• Читаючи, людина покращує знання мови, на якому написана книга: граматичний лад речення, орфографія, пунктуація.
• У книзі можна виділити (підкреслити) важливі фрази й моменти, потім виписавши їх собі в блокнот.
• Книгу можна подарувати як подарунок. Аудіофайл в подарунок буде виглядати більш, ніж дивно.
•  Якщо людина читає книгу, у неї поліпшується зорова пам’ять.
• У звуковий файл не вкладеш закладку на тому місці, де зупинився.

Всі ці незначні недоліки не є критичними й кожен може обирати для себе те, що буде зручнішим.

  Де беруть аудиокниги

Зазвичай аудіокниги купуються та завантажуються так само, як і цифрова музика та відео. Їх також можна придбати в Інтернет-книгарнях або завантажити безкоштовно з веб-сайтів, що належать до загальнодоступних. Більшість систем публічної бібліотеки пропонують завантаження аудіокниг через Інтернет – потрібна лише бібліотечна картка. 

Для першого знайомства пропонуємо скористатися просвітницький безкоштовний ресурс: https://4read.org/

                                   Застереження

 Але не варто довіряти кожному ресурс в інтернеті. Багато сайтів пропонують завантажувати книги за гроші, але коли отримуєш свою покупку, то з’ясовується, що вона поганої якості, слова на ній не розбірливі й слухати її неможливо. Таким чином, потрібно вибирати тільки перевірені джерела для придбання звукових книг.

 

«БІЙ ЗА МАЙБУТНЄ». 29 СІЧНЯ –ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

Бій під Крутами  є символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

Значення бою

Тоді, 106 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.

Міжнародне визнання української незалежності

Міжнародне визнання української незалежності – це те, чим завдячуємо героям Крут. Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою «повстання на заводі Арсенал» у Києві, а головне – укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу й досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин.

 

Проголошення 22 січня 1918 року незалежності Української Народної Республіки й перше у ХХ столітті її офіційне визнання утвердило на політичній карті світу нашу державу.

Хоч вона проіснувала три роки, але був час безперервної боротьби за її збереження. Нинішні захисники України завершують справу крутянців.

 

Бій під Крутами – бій за майбутнє України. Завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ відповідно до Брестського договору 1 березня 1918 року українці звільнили від більшовиків Київ, а у квітні – майже всю Україну. В першій у XX столітті війні з російським агресором – радянською Росією – перемогла Українська Народна Республіка.

 

Хто вони – герої Крут

У Крутах вирішувалася доля молодої української держави. Кілька сотень відважних юнаків та чоловіків зробили свій вибір – виступили проти російської військової агресії, стали на захист України. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священників; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього чину.

 

Міфи про бій під Крутами

Міф 1.

«Більшовицьким ордам»    протистояли 300 студентів і майже всі або загинули в бою, або потрапили в полон    і були закатовані.

Як було насправді

З українського боку участь у бою брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та 1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців – разом понад 500 вояків і 20 старшин. На озброєнні мали гвинтівки, 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд – звичайну 76-міліметрову артилерійську гармату, встановлену на залізничній платформі. Головною силою на полі бою були вихованці військових шкіл під командою досвідчених старшин.

Втрати загиблими українців під Крутами становили, за різними оцінками, 70–100 оборонців, у тому числі 27 вояків Студентської чоти (тепер – взвод), які потрапили в полон і були вбиті. Тож у бою під Крутами загинули не 300 бійців, і тим більше не всі українські учасники зіткнення.

Більшовиків загинуло щонайменше 300.

Міф 2. Крутянці – єдині оборонці Києва.

Як було насправді

Відступ крутянців не був безнадійним і безрезультатним: відходячи, вони зруйнували та пошкодили частину залізничного полотна. Так затримали наступ більшовиків, яким довелося витратити час на ремонт колії. Отже, бронепотяги більшовиків – на той час головна зброя – перетворювалися на тягар.

 

Міф 3. Традиційна версія переважно не враховує контексту, в якому діяли крутянці

Як було насправді

Під час Крутянського бою в самому Києві тривали запеклі  сутички. Диверсією на залізничній колії крутянці затримали більшовицькі війська на кілька днів – до Києва більшовики змогли підійти 4 лютого 1918 року. За цей час із Києва були евакуйовані центральні органи влади, документи, цінності, відбувся організований відступ військ – тобто було зроблено все можливе, щоб швидко повернути втрачені позиції. Сам відступ не був надто глибоким – штаб військ УНР розташувався в селі Гнатівці під Києвом. Найголовніше – ця затримка дала можливість завершити переговори з кайзерівською Німеччиною про підписання мирного договору, що означало міжнародне визнання Української держави й автоматично вказувало, що більшовики є окупантами території суверенної держави.

 

Тематичні матеріали Українського інституту національном пам’яті

27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

 

В цей день у всьому світі згадують жертв найжорстокішого масового геноциду усіх часів.

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту було запроваджено рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року.

Пам’ятна дата відзначається щорічно 27 січня, оскільки саме цього дня 1945 року під час Другої світової війни звільнили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Під час Голокосту було вбито близько 6 мільйонів євреїв, серед яких було 1,5 мільйони дітей.

·      За інформацією Інституту національної пам’яті жертвами Голокосту стали:

•  6 мільйонів європейських євреїв,
•  На території України загинули 1,5 мільйона,
• На Сумщині близько 3 тисяч.

 Згідно з історичними довідками, у 1941-1943 роках на Сумщині було вбито близько 3 тисяч євреїв:

• ·        У листопаді 1941 року біля села Піски Роменського району було знищено 1223 єврея, розстріляно фактично за 1 день.
• ·        Біля урочища Борок Глухівського району також було розстріляно близько тисячі євреїв. 
• ·         Сумах в лютому 1942 року також було розстріляно близько тисячі євреїв. На центральному кладовищі знаходиться єдине в місті їх поховання.

      В Україні майже немає клаптика землі, не политого єврейською кров’ю. Першими жертвами окупантів стали євреї Західної України: просування вермахту було настільки стрімким, що більшість з них не встигли евакуюватися. Так, захопивши Львів, у якому до війни проживали понад 150 тисяч євреїв, нові «господарі життя» взялися за «розв’язання єврейського питання», створивши гетто, куди помістили близько 140 тисяч осіб. Вижити пощастило приблизно 300 з них.

        Невільників змушували носити знаки розрізнення, заборонивши навіть ходити пішохідними тротуарами і бувати у міських парках. І навіть навколішки мити бруківку зубними щітками чи носити сміття у зубах!..

     Не витримуючи голоду, жахливої антисанітарії і хвороб, люди вмирали сотнями. Щодня. Та чи не найбільше дошкуляв хронічний голод: взимку 1941-1942 років один дорослий отримував 700 грамів хліба на тиждень, 400 грамів муки та 100 грамів цукру на місяць. До того ж тут почалися спалахи тифу, який викосив десятки тисяч людей.

   Бранці працювали на німців. А хто в силу фізичного виснаження не міг, то тих просто знищували. Львів’яни, котрі мешкали неподалік цього гетто, довго згадували, як ледь не щоночі поблизу лунали автоматні та кулеметні черги.

Найвідомішим місцем масових розстрілів євреїв в Україні є урочище Бабин Яр у Києві, де було страчено близько 150 тисяч осіб. Зараз тут знаходиться Меморіальний комплекс, присвячений пам'яті жертвам Голокосту. 

ПАМ'ЯТАЄМО ВСЕ 🕯Схиляємо голови в пам'ять про замордованих та безневинно вбитих

Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост — систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

День Соборності – день єднання українців.

 

Так, здебільшого, ми сприймаємо це свято, як день єднання українців різних регіонів, які мають безліч історичних, культурних та мовних особливостей.

І причиною цього є головна традиція в День Соборності - живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік.

Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України.

Історично це свято мало трошки інший зміст і важливість

• ·        проголошення  першої  Незалежності  – проголошення Української Народної Республіки (22 січня 1918 року)
• ·        та Акт Злуки (Об'єднання) українських земель  (Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), 22 січня 1919 року).  

Тобто 107 років тому  Україна вперше проголосила свою САМОСТІЙНІСТЬ.

І 106 років тому, вперше за багато століть, історичні українські регіони домовилися про об’єднання  в одну державу.  

На жаль, фактично об'єднання республік УНР і ЗУНР не відбулося, але сам процес проголошення позначився на політичній ситуації в країні.

Тому на День Соборності  ми сьогодні,  в першу чергу, святкуємо єднання усіх  українців в одному спільному домі.

Це дуже потрібно сучасній Україні - зближення відмінних за культурою, мовою  і історичним минулим  частин України.

І, можливо, цей день колись стане головним святом нашої країни!

ЦЬОГО РОКУ ВПЕРШЕ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ відзначатиметься 27 жовтня

Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.

До відома. У 2023 році дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

ЦІКАВІ ФАКТИ

1. Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.

2 Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.

3. До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.

4. За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є: білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).

5. Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».

6. Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської).

7. Українська мова входить у тридцятку найпоширеніших у світі мов, кількість людей, які розмовляють українською – близько 45 мільйонів.

8. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

9. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.

10. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».

11. Серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник — «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він». 

12. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

13. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.  У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

14. Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.

 15. Українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.

 

 

НАША ОСОБЛИВА МОВА / П'ять українських слів, які не вимовлять росіяни

    Які українські слова складні для росіян?

Дійсно,  цікаве питання. Росіян, які вчать або вчили українську, звісно, кіт наплакав, але є й такі. Що ж їм найскладніше вимовляти? Ось наша топова п’ятірка українських неповторностей.

Звук   Г

Можна сміливо стверджувати, що будь-які слова з цим звуком росіяни (а з ними, скажімо, й поляки) ніколи не вимовлять правильно з першого разу — бо його просто немає в їхніх рідних мовах. Тому замість г росіяни казатимуть х або ґ. Хочете перевірити? Попросіть їх вимовити:

Гарно гратись горобцям у гілках горобини. 

Розрізнення   И/І

У російській мові, звісно, є свої звуки, схожі на українські и/і, але стоять вони дуже часто зовсім не так, не там, не тоді й не за тими правилами. Тому наші слова, де вони стоять поряд, теж видаватимуться росіянам (і, скажімо, чехам, які и/і взагалі не розрізняють) неабиякими ломиголовками. Ось вам наступне експериментально-перевірне речення:

Привіт, привиде, ти знайшов свіжий привід і прийшов місити залиті сірими калюжами вулиці? 

М’які    Ж і Ш

Редакції свого часу довелося вчити в школі російську мову, й тому правило про "жи" і "ши", які пишуться з м’яким и, але вимовляються твердо, досі балабамкається десь між вухами. Українська мова натомість любить і шанує м’які склади. Хочете, щоб язик спраглого до неї росіянина зав’язався в бантик? Ось вам речення:

Шість жінок після подорожі нашіптували одна одній ніжні слова про свіжі суші й чужі гаражі. 

Закінчення   -ННЯ і -ТТЯ

Тим, хто вчить українську мову з першою російською, вони неабияк ускладнять життя. Там, де в українській -ння/-ття, росіяни мають або -нье/-тье, або зовсім інші закінчення й суфікси. Подовжених звуків у російській теж немає. Тому в процесі українофілам доведеться пізнати свою артикуляційну систему й налаштувати її на новий лад. Ось тренувальне речення:

Якби ж знаття, що потрібні знання і вміння часом рятують життя! 

Твердий Ч

Для нас він знайомий і рідний, хоча, звісно, й не для всіх говірок чи діалектів. Загалом вимовляти його супертвердо (як у польській) не обов’язково, але й надм’яко — теж не комільфо. У росіян він завжди м’який. Ось вправа для їхніх язиків: 

Чи ти чистила його, чи не чистила, а чистішим цей м’ячик не став. 

Шануйтеся, вчіть мову та бережіть себе!