Бій під Крутами є символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Значення бою
Тоді, 106 років тому, українські
вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той
час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та
країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його
підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і
став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської
агресії.
Міжнародне визнання української незалежності
Міжнародне визнання української
незалежності – це те, чим завдячуємо героям Крут. Затримавши російського ворога
на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі
УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою «повстання на
заводі Арсенал» у Києві, а головне – укласти Брестський мирний договір із
країнами Четверного союзу й досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних
відносин.
Проголошення 22 січня 1918 року
незалежності Української Народної Республіки й перше у ХХ столітті її офіційне
визнання утвердило на політичній карті світу нашу державу.
Хоч вона проіснувала три роки,
але був час безперервної боротьби за її збереження. Нинішні захисники України
завершують справу крутянців.
Бій під Крутами – бій за майбутнє
України. Завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ відповідно до
Брестського договору 1 березня 1918 року українці звільнили від більшовиків
Київ, а у квітні – майже всю Україну. В першій у XX столітті війні з російським
агресором – радянською Росією – перемогла Українська Народна Республіка.
Хто вони – герої Крут
У Крутах вирішувалася доля
молодої української держави. Кілька сотень відважних юнаків та чоловіків
зробили свій вибір – виступили проти російської військової агресії, стали на
захист України. Вони були різного походження: діти селян, робітників,
священників; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось
уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує
їхнього чину.
Міфи про бій під
Крутами
Міф 1.
«Більшовицьким ордам» протистояли 300 студентів і майже всі або
загинули в бою, або потрапили в полон
і були закатовані.
Як було насправді
З українського боку участь у бою
брали чотири сотні 1-ї Київської юнацької школи імені Богдана Хмельницького та
1-ша сотня Студентського куреня Січових стрільців – разом понад 500 вояків і 20
старшин. На озброєнні мали гвинтівки, 16 кулеметів і саморобний бронепоїзд –
звичайну 76-міліметрову артилерійську гармату, встановлену на залізничній
платформі. Головною силою на полі бою були вихованці військових шкіл під
командою досвідчених старшин.
Втрати загиблими українців під
Крутами становили, за різними оцінками, 70–100 оборонців, у тому числі 27
вояків Студентської чоти (тепер – взвод), які потрапили в полон і були вбиті.
Тож у бою під Крутами загинули не 300 бійців, і тим більше не всі українські
учасники зіткнення.
Більшовиків загинуло щонайменше
300.
Міф 2. Крутянці – єдині оборонці Києва.
Як було насправді
Відступ крутянців не був
безнадійним і безрезультатним: відходячи, вони зруйнували та пошкодили частину
залізничного полотна. Так затримали наступ більшовиків, яким довелося витратити
час на ремонт колії. Отже, бронепотяги більшовиків – на той час головна зброя –
перетворювалися на тягар.
Міф 3. Традиційна версія переважно не враховує контексту, в якому діяли крутянці
Як було насправді
Під час Крутянського бою в самому
Києві тривали запеклі сутички. Диверсією
на залізничній колії крутянці затримали більшовицькі війська на кілька днів –
до Києва більшовики змогли підійти 4 лютого 1918 року. За цей час із Києва були
евакуйовані центральні органи влади, документи, цінності, відбувся
організований відступ військ – тобто було зроблено все можливе, щоб швидко
повернути втрачені позиції. Сам відступ не був надто глибоким – штаб військ УНР
розташувався в селі Гнатівці під Києвом. Найголовніше – ця затримка дала
можливість завершити переговори з кайзерівською Німеччиною про підписання
мирного договору, що означало міжнародне визнання Української держави й
автоматично вказувало, що більшовики є окупантами території суверенної держави.
Тематичні матеріали Українського
інституту національном пам’яті
Немає коментарів:
Дописати коментар