День Соборності – день єднання українців.

 

Так, здебільшого, ми сприймаємо це свято, як день єднання українців різних регіонів, які мають безліч історичних, культурних та мовних особливостей.

І причиною цього є головна традиція в День Соборності - живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік.

Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України.

Історично це свято мало трошки інший зміст і важливість

• ·        проголошення  першої  Незалежності  – проголошення Української Народної Республіки (22 січня 1918 року)
• ·        та Акт Злуки (Об'єднання) українських земель  (Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), 22 січня 1919 року).  

Тобто 107 років тому  Україна вперше проголосила свою САМОСТІЙНІСТЬ.

І 106 років тому, вперше за багато століть, історичні українські регіони домовилися про об’єднання  в одну державу.  

На жаль, фактично об'єднання республік УНР і ЗУНР не відбулося, але сам процес проголошення позначився на політичній ситуації в країні.

Тому на День Соборності  ми сьогодні,  в першу чергу, святкуємо єднання усіх  українців в одному спільному домі.

Це дуже потрібно сучасній Україні - зближення відмінних за культурою, мовою  і історичним минулим  частин України.

І, можливо, цей день колись стане головним святом нашої країни!