Слава Збройним Силам України!

 

Україна відзначає 300 років з дня народження Григорія Сковороди.

 

Не тільки філософ: 

багатогранність постаті

Григорія Сковороди

    Григорій Сковорода — це втілення духу і мудрості України, його можна назвати нашим Першорозумом, учителем істини і духовного життя. Сковорода — реальна і містична фігура, праведна і мудра, він народний улюбленець, як і геніальний Тарас Шевченко.

1722 народився Григорій Сковорода, український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог; мандрівний філософ. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії (хоча вищої освіти не скінчив). Оскільки мав гарний голос і музичний слух, на початку грудня 1741 юного Сковороду взяли до Глухівської співацької школи, звідки повезли до Петербурзької придворної царської хорової капели. Наприкінці серпня 1744 разом з почетом імператриці Єлизавети прибув до Києва. Тут з капели звільнився, отримавши чин "придворного уставника", що означав дворянство з титулуванням "ваше благородіє". 1745–1750 у складі "Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору" побував в Угорщині, Словаччині, Австрії. З 1751 вчителював у Переяславському колегіумі, з 1753 був гувернантом В. Томари, сина поміщика С Томари у селі Кавраї, з 1759 викладав у Харківському колегіумі поетику. Упродовж 1760–1762 у повній самотності розмірковував над Божественним промислом і пізнанням себе. 1762 у Харкові познайомився з М. Ковалинським, став його вчителем і другом, згодом, після смерті Сковороди, Ковалинський став його біографом. Від 1769 вів життя самітника й мандрівного філософа; мандрував переважно по Слобожанщині. Тоді ж почав писати філософські діалоги й трактати, в яких біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання. Свої філософські трактати і діалоги писав химерною сумішшю церковнослов'янської, української та російської мов, байки – руською книжною мовою, пісні – українською. За життя не надрукував жодного твору. Рішучий поворот, який у розумінні теології і філософії здійснив Сковорода, полягав у відмові від традиційних претензій філософів на створення заг. картини світу, в зосередженні філос. думки навколо питання, що таке щастя і чи може його досягти кожен. Висловлюючись звичними сьогодні словами, Сковорода вбачав основну задачу філософії в побудові філософської антропології, а філософську онтологію, що її розвивали послідовники Г.-В. Лейбніца, не вважав шляхом до розв’язання проблем людини. Сковорода можна вважати передвісником нової епохи – епохи українського романтизму.

Григорій Сковорода: філософ, який розкрив суть української нації у 18 столітті

Сковорода Григорій Савич народився 3 грудня 1722 року в містечку Чорнухи на території Полтавської області, помер у віці 71 року 9 листопада 1794 року в селі Іванівка на Харківщині. Легендарний український філософ, гуманіст-просвітитель, байкар, поет і педагог.

Філософія - суть пізнання, і в історії кожної нації були особистості, які сформулювали як глибинні основи свого народу (актуальні дотепер), так і заклали потужний імпульс вектору розвитку філософської думки, а потім і культури всієї держави. Як

  Лао-Цзи (6-5 вв. до н. е.) став засновником даосизму, який відкрив «Великий шлях» для народів Китаю;

  Епікур (341-270 рр. до н. е.) розкрив у жителів Афін «безтурботність духу» і прагнення до «радості насолод», які через 2.3 тис. років (!) не можуть зрозуміти аналітики МВФ і Євросоюзу;

  Омар Хайям (1048-1122). Персидський і таджицький поет і філософ у своїх відомих віршах з чотирьох рядків (рубаї) повідав мудрість свободи людини і її вільнодумства при тиранії, за якими донині світ вчиться «мудрості, підступності і тонкощам звичаїв Сходу»;

  Георг Гегель (1770-1831) у Німеччині вивів 3 закони діалектики, які лягли в основу німецького раціоналізму і смут революцій, марксизму і двох світових воєн, що народилися в рідній для нього Німеччини.

Україна дала світові Григорія Скороводу, що увійшов до списку 100 найбільших філософів світу, поряд з Сократом і Епікуром, Конфуцієм і Лао-Цзи, Коперником і Джордано Бруно, Дені Дідро та Людвігом Фейєрбахом, чия спадщина вивчається на філософських факультетах всіх без винятку ВНЗ світу, оскільки завдяки цим людям кожна нація знайшла епітет, який визначив на багато століть її майбутнє - войовничість для одних націй, покірність і шанування влади в інших народів, скрупульозність і педантичність у третіх, волелюбність і бунтарство у четвертих і т. д.

Які глибинні риси характеру відкрив Григорій Сковорода в українців ще у 18 столітті і яку спадщину нам залишив?

Багатогранна особистість, якою, безсумнівно, був Григорія Савович, просто не могла не зустріти на своєму шляху цікаві ситуації. З деяких моментів біографії знаменитого українця можна точніше зрозуміти, якою дивовижною людиною був Сковорода:

  батьків втратив у 9 років, після чого був узятий на виховання ченцями;

  внаслідок роз'їздів європейськими країнами і нетривалої кар'єри придворного хориста на курс навчання в Києво-Могилянській академії витратив 19 років. У європейських країнах він навчався, в тому числі і мистецтву писати музику;

  весь вільний від навчання час проводив у бібліотеці. У компанії книг молодій людині ніколи не було нудно. Він знав величезну кількість мов - як давніх, так і сучасних;

  часто філософ казав, що єдине, чого в житті варто боятися, - це нудьга. І тут же додавав, що краще триматися подалі від «розрум'янених мавп з розфарбованої труни, яку іменують світом»;

  знамениту фразу «Світ ловив мене, але не спіймав», яку філософ велів розмістити на своєму надгробку, фахівці трактують по-різному. Однією з гіпотез є оцінка слова «світ» саме як позначення світського товариства. Відомо, що Сковороді пропонували і високі посади при імператорському дворі, де про український мудреця знали добре, і забезпечене життя духовного сановника.

На всі привабливі пропозиції, які поступали, мислитель відповідав, що час свій не продає. Крилатою фразою став вислів Сковороди «Тільки тоді людина усвідомлює цінність часу, коли він безповоротно втрачений»;

  одним із псевдонімів Сковороди є «Григорій Варсава» (син спокою);

  відповідно до однієї з гадок, саме Григорію Савичу належить фраза «Дасть Бог день - дасть Бог їжу». Мандрував він Україною з невеликим багажем. При собі мандрівник мав 2-3 предмети одягу, посох, сопілку і Біблію, їжею ніколи не запасався;

  за життя книги філософа не видавалися. Мудрість мислителя збереглася для нащадків у вигляді декількох рукописів, які переписувалися друзями Сковороди;

  любов до свободи стала причиною того, що філософ за все життя так і не зв'язав себе узами шлюбу. Романтичне почуття у Сковороди було, але перспектива осілого, розміреного життя виявилася для нього занадто страшною долею. З храму, де відбувалося його вінчання, філософ втік, зробивши вибір на користь свободи;

  людина обдарована, на диво розумна і талановита, при бажанні він міг взяти від життя все. Однак всі земні блага він віддав долі, попросивши взаміну тільки одну, але найбільш значну цінність - свободу;

  спосіб життя філософа також вельми примітний. Їв він всього 1 раз на добу - тільки після заходу сонця і виключно рослинну їжу. На сон Сковорода виділяв не більше 4 годин свого дорогоцінного часу щодоби;

  поширеною є легенда про останні години життя великого філософа. В останні дні свої він гостював у поміщика Андрія Ковалевського в селі Іванівка (зараз - Сковородинівка). З наближенням останньої години він окреслив прямокутник під липою в саду і почав копати. Здивованому садівнику пояснив, що готує для себе останній притулок.

По завершенні роботи 72-річний філософ повернувся до кімнати, запалив недогарок свічки і заснув. На ранок господарі виявили, що копав собі могилу під розлогою липою Сковорода не просто так, оскільки уві сні Григорій Савич помер. Зараз вже неможливо встановити, правдива ця історія чи просто придумана заради красивої легенди, історики даних не підтверджують;

  упродовж тривалого часу не була навіть відома дата народження Сковороди. Тільки в одному з листів філософа до його учня і другові Михайла Ковалинського міститься розповідь про святкування дня народження. Лист є єдиним свідченням дати народження українського генія;

  після смерті мудреця минуло більше ніж 220 років. Ідеї ​​Сковороди зберігають актуальність, що дає підстави сучасникам говорити про мислителя як про пророка.

Біографія Григорія Сковороди.

  1738 рік - вступає до Києво-Могилянської академії;

  1742-1744 роки - соліст у придворному хорі цариці Єлизавети;

  1750-1753 роки - поїздка Європою, після повернення в Україну починає писати вірші та наукові праці;

  1755 рік - поїздка до Москви, де Сковорода проживав у Троїце-Сергіївській лаврі, і повернення назад в Україну;

  1757 рік - написання перших поетичних творів, що увійшли до збірки «Сад божественних пісень»;

  1759-1960 роки - викладач піїтики в духовному колегіумі Харкова, звідки пішов після сварки з архімандритом Гервасієм;

  у 1761 році Сковорода повертається до викладання в колегіумі, де працює аж до початку періоду мандрів (1769 рік);

  з 1769 року і до самої смерті філософ мандрує, переважно улюбленою Слобожанщиною. У процесі подорожі рідною землею він набирається знань, пише філософські праці, які присвячує

 

День пам’яті жертв голодомо́ру

 

У 2022–2023 роках Україна вшановує 90-ті роковини Голодомору-геноциду. Цю скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації. Через 90 років після вчинення Голодомору-геноциду на теренах України Росія вчиняє новий геноцид – війною. Одвічний ворог нас знову намагається «денаціоналізувати» та упокорити, щоб не випустити з-під свого впливу та не допустити зміцнення української державності. Методи новітнього путінського режиму мало відрізняються від сталінських: вбивства, терор голодом і холодом, залякування, депортації.

Українська нація мужньо чинить спротив значно чисельнішому ворогу. В нас немає іншого вибору, ніж вистояти. Інакше історія закине українців на нове коло вже пройдених випробувань. Ми пам’ятаємо уроки минулого й не хочемо повертатися в «тюрму народів». Саме національна пам’ять робить нас сильнішими, надає сил для подальшої боротьби…

 

Жовта стрічка — флешмоб до Дня гідності й свободи

 

Жовта стрічка —

флешмоб до Дня гідності й свободи

 

21 листопада, у День гідності й свободи, українців та весь демократичний світ закликають пов'язати жовту стрічку, викласти у соцмережі фото з нею та хештегом #ЖовтаСтрічка, щоб підтримати опір на окупованих територіях.

Про це повідомляється у пресрелізі руху громадянського спротиву "Жовта стрічка", який виник навесні 2022 року в Херсоні майже одразу після того, як його захопили російські війська, і швидко поширився на інші окуповані території, зокрема у Бердянську Енергодарі, Луганську, Новій Каховці, Криму та окупованих містах Донеччини.

«Попри постійну загрозу життю, викрадення й тортури активісти продовжували підпільний протест. На вулицях міст з'являлися проукраїнські плакати та графіті, а на парканах, деревах і навіть будівлях окупаційних адміністрацій — пов'язана жовта стрічка як символ опору російській окупації. Активісти не тільки чинили інформаційний спротив, але й зірвали одну зі спроб провести псевдореферендум у Херсонській області навесні 2022 року», — йдеться у релізі.

Активісти зазначили, що «Жовта стрічка» на Херсонщині щасливий фінал — 11 листопада українська армія звільнила Херсон та всю правобережну Херсонщину.

«Проте близько 20% території України залишається окупованою. Там продовжують чинити спротив сміливі українці», — зазначається в дописі.

Відтак на знак підтримки й вдячності до всіх, хто не зламався під російським тиском, у День гідності та свободи спільнота «Жовта стрічка» закликає увесь світ долучитися до флешмобу.

«Ми закликаємо весь світ підтримати мужніх людей, які висловлюють непокору окупації. 21 листопада пов’яжіть на одяг чи розмістіть у себе на дверях, балконі, паркані, в офісі жовту стрічку на знак того, що вболіваєте за українців на тимчасово окупованих територіях та підтримуєте їхнє прагнення свободи», — зазначив один із координаторів руху спротиву.

Флешмоб «Жовта стрічка» створено комунікаційною агенцією Gres Todorchuk та рухом громадянського спротиву «Жовта стрічка» в рамках проєкту підтримки українців на тимчасово окупованих територіях #НазавждиУкраїна.

Інформація

11 листопада в Херсон зайшли Збройні сили України. Звільнені також низка міст та селищ в Херсонській області. 14 листопада Херсон відвідав Зеленський, там офіційно підняли український прапор.

12 листопада до Херсона прибули та почали працювати керівник ОВА Янушевич, представники СБУ та Нацполіції. У місті запроваджують комендантську годину, яка діятиме з 17:00 до 8:00, повідомив керівник ОВА Янушевич. Він попередив про обмеження на в’їзд ти виїзд з міста.

Херсон був єдиним обласним центром, який Росія змогла окупувати під час повномасштабної війни. Місто перебувало в російській окупації з 2 березня по 11 листопада.

 

16 листопада — День толерантності

 

      16 листопада — День толерантності

     

 Бути толерантним — це ж так просто

Толерантність — це термін, що позначає терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки і звичаїв. А якщо простіше, то толерантність – це сприйняття та розуміння. Толерантна людина – це людина, яка вміє ввічливо ставитися до інших. Людина, яка висловлює та відстоює власну думку, проте не забуває про повагу до свого співрозмовника.

На жаль, у нашому сучасному світі не часто можна зустріти таку людину. Населення Землі забуває про «мирне» спілкування і співіснування. Здебільшого, якщо комусь не подобається твоя думка, розмова продовжується криками, нецензурною лексикою або бійкою. Скільки таких випадків трапляється щодня? Не перелічити. Дивлячись новини, можна натрапити на бійку між людьми. Причиною подібних сутичок – різна думка. У таких випадках потрібно розуміти, що в кожної людини різне мислення щодо того чи іншого предмету або події. 

16 листопада – Міжнародний день толерантності. В цей день проводяться багато акцій, флешмобів, тренінгів. Психологи навчають прислуховуватися й сприймати думку іншого. В тому, що ти не толерантний, не слід звинувачувати сучасний світ чи Інтернет, або засоби масової інформації. Перш за все винен ти. Адже це твій характер, а змінювати його в праві тільки ти.

 

Пам’ятайте, бути толерантним — легко.

Головне — почати ним ставати.

День української писемності та мови

 

9 листопада, українці відзначають День української писемності та мови.

 

День встановлений указом Президента України 6 листопада 1997 року на підтримку ініціативи громадських організацій – в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним з авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців, за різними оцінками, від 40 до 45 млн осіб, більшість з яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно «солов’їною».

Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а також проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.

«Це свято відзначається в день ушанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, з чиїм іменем пов’язують започаткування писемної української мови», - зазначив Президент Володимир Зеленський.

Він зауважив, що за свою багатовікову історію українська мова не раз зазнавала утисків, заборон і репресій. Однак завдяки незламній волі українського народу їй вдалося вистояти й утвердитись.

«Приємно, що сьогодні українська стає все більш уживаною і серед молоді, упевнено завойовує культурно-інформаційний простір, український контент заповнює радіо- і телеефіри, а україномовні кіно, музика, мистецькі проєкти, книги стають усе більш популярними в Україні та світі», - заявив Президент.

Зеленський вбачає спільним обов’язком держави і суспільства подальше забезпечення умов для всебічного розвитку державної мови, створення ефективних механізмів її поширення в усіх сферах життя.

Президент також закликав всіх любити й вивчати українську мову, спілкуватися і творити нею. «Бо ж підтримуючи цей наш скарб, ми об’єднуємо і зміцнюємо Україну», - додав він.

Щороку в День української писемності та мови українці зі всього світу беруть участь у цій загальнонаціональній акції, щоб відчути причетність до спільноти однодумців, зробити внесок у популяризацію рідної мови та перевірити власну грамотність.

День увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні

Відповідно до Указу Президента України 20 лютого ми відзначаємо День вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. 20 лютого 2014 року на Майдані загинуло 49 осіб, за час Революції Гідності - 98 майданівців, Героїв «Небесної сотні», відвагою, силою духу і стійкістю яких захоплюватиметься не одне прийдешнє покоління. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень народу до європейських цінностей. І за цю боротьбу, за нашу свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них – молоді, сильні, ті, хто лише починав жити… Мирні солдати Майдану, наші «Ангели сьогодення, Небесна сотня на варті. Вона поруч, поруч з нами. Слава Україні! Героям слава!