Блог бібліотекаря Алли Кравченко: квітня 2020

Департамент освіти і науки

Сумської обласної державної адміністрації

Навчально-методичний центр

професійно – технічної освіти у Сумській області

ДПТНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну»

Кравченко А. М.

Розвиток інформаційної культури та формування творчої компетентності особистості шляхом пошуку та впровадження нових технологій у роботі бібліотеки ПТНЗ

(методична розробка)

Суми, 2017
Упорядник:
Кравченко Алла Миколаївна, бібліотекар ДПТНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну», спеціаліст I категорії

Рецензенти:
Лісун О.І., методист НМЦ ПТО у Сумській області.
Мірошніченко Н.М., методист ДПТНЗ «Сумське вище професійне училище будівництва і дизайну».

Методична розробка висвітлює специфіку роботи бібліотеки професійно-технічного навчального закладу та визначає особливості застосування інноваційних технологій, які сприяють створенню бібліотеки навчального закладу, як інформаційного центру, що здатний забезпечити бібліотечно-інформаційні, культурно-просвітницькі потреби учасників навчально-виховного процесу.
Методична розробка призначена для бібліотекарів та педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.
ЗМІСТ

І.ВСТУП…………………................................................................................ 4
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА…………………………………………………... 7
РОЗДІЛ 1. ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІОТЕКИ НАВЧАЛЬНОГО
ЗАКЛАДУ В УМОВАХ УПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ОСВІТНІХ СТАНДАРТІВ………………………………………………………………... 7

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА – ІНФОРМАЦІЙНИЙ
ЦЕНТР ПТНЗ………………………………………………………………... 9
⦁ Роль бібліотеки ДПТНЗ «Сумське ВПУ будівництва і дизайну»
у формуванні інформаційного простору педагога і учня ...……………... 10
2.2 Масові та групові форми роботи бібліотеки
ДПТНЗ «Сумське ВПУ будівництва і дизайну» …………………………. 14
2.3 Індивідуальна та диференційована робота з читачами
у бібліотеці ДПТНЗ «Сумське ВПУ будівництва і дизайну» …………… 17
2.4 Робота з активом бібліотеки у бібліотеці
ДПТНЗ «Сумське ВПУ будівництва і дизайну» ………………………… 19
2.5 Форми та засоби розвитку культури читання в учнів……………….... 20

РОЗДІЛ 3. ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ,
ФОРМ І МЕТОДІВ У РОБОТІ БІБЛІОТЕКИ ПТНЗ ……………………... 24
3.1 Використання інноваційних форм і методів роботи бібліотеки
як засіб формування ключових компетенцій учнів ……………………... 25
3.2 Нові нетрадиційні форми масової роботи бібліотеки……………….... 28
3.3 Інноваційні форми масової роботи бібліотеки ДПТНЗ
«Сумське ВПУ будівництва і дизайну» та методика їх проведення ......... 33

ІІІ.ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 37
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….... 39
ДОДАТКИ…………………………………………………………………… 40

І. ВСТУП

Повноцінними є тільки ті знання,
які дитина здобула власною активністю

Йоганн Песталоцці

Потреба суспільства в активній творчій особистості, наділеній знаннями, уміннями і навичками, необхідними для повноцінного функціонування і розвитку, вимагає від навчального закладу переосмислення змісту, форм і методів навчання.
Реформування системи освіти і виховання відбувається в умовах інформатизації суспільства. Вміння знаходити і використовувати потрібну інформацію є важливим елементом освіти. Головна роль у навчанні основам інформаційних знань традиційно відводиться бібліотеці.
Бібліотекар у своїй професійній діяльності виступає як провайдер інформації, організатор індивідуальної і колективної діяльності педагога і учня. При цьому він сприяє розвитку підлітків, навчає їх і виховує, тобто здійснює педагогічну діяльність бібліотечними методами і засобами впливу.
Формування інформаційної культури особистості триває впродовж усього життя і особливу роль у цьому процесі відіграє саме бібліотека навчального закладу. Пріоритетним напрямком роботи бібліотеки є пошук оптимальних форм і методів бібліотечно-бібліографічного навчання учнів. Адже сучасна людина, яка живе в умовах інформаційного суспільства, повинна не лише вміти читати, писати, говорити, але й швидко та вільно орієнтуватися в потоці усної, писемної, віртуальної інформації.
Оновлюється освіта, вводяться нові програми, технології навчання, але головним залишається вміння учнів вчитися, самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати, використовувати та створювати якісно нову.
Та, на жаль, досить часто випускники виходять із навчального закладу інформаційно безпомічними. Причин такого становища багато. Наприклад, більшість педагогів не готові до формування інформаційної культури учнів на відповідному рівні, а також система атестації учнів не передбачає виявлення і оцінки рівня сформованості в учнів інформаційних умінь і навичок.
Виховання інформаційної культури учнів буде успішним лише тоді, коли ця проблема хвилюватиме як бібліотекаря, так і весь педагогічний колектив сучасного навчального закладу.
Сім’ї, навчальному закладу, бібліотеці необхідно об’єднати зусилля для того, щоб майбутнє кожної молодої людини було щасливим і успішним.
Ось чому я, як бібліотекар професійного училища, працюю над темою «Розвиток інформаційної культури та формування творчої компетентності особистості шляхом пошуку та впровадження нових технологій у роботі бібліотеки ПТНЗ» .
Це опрацювання цілого комплексу питань:
· діагностування інформаційних потреб учнів;
· формування основ інформаційної культури читачів;
· оптимізація довідково-бібліографічного забезпечення потреб та запитів користувачів;
· тісна співпраця з педагогічним колективом та батьками у реалізації навчального-виховного процесу;
· розвиток пізнавальних читацьких інтересів учнів;
· популяризація літератури та періодичних видань.

МЕТА дослідження – розкрити потенціал діяльності бібліотеки ПТНЗ щодо оновлення змісту діяльності, реалізації пріоритетних напрямків роботи та вибору доцільних методів і форм їх проведення для формування конкурентоспроможної особистості, яка здатна знаходити інформацію з різних джерел та ефективно використовувати її в своєму соціальному та культурному зростанні.

МЕТОДИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕТИ
Головними засобами досягнення цієї мети я вважаю:
⦁ Створення поля креативності, в якому поєднуються простори бібліотечної діяльності: бібліотечні технології, особливості вікових груп, творчий розвиток учня.
⦁ Вироблення комплексу послідовних етапів: правильний вибір книги → визначення очікуваних результатів → вдумливе і правильне читання, яке сприяє здобуттю знань → використання знань у життєвих ситуаціях → саморозвиток, самоосвіта.

ТЕОРИТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ В основу методичної проблеми покладена спадщина В.О.Сухомлинського, який завжди на перше місце ставив особистість учня, його інтелектуальний та творчий розвиток. Дослідження та загальнонаукові положення теорії пізнання про закономірності пізнавального процесу (Ю. Бабанський, І. Блауберг, В. Лозова, В. Садовський); методики, технології та шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів (С. Подмазін, І. Якіманська, Т. Шамова, В. Лозова, В. Щербина, О. Романенко); положення теорії формування особистісних та інтелектуальних якостей учнів (В. Давидов, А. Петровський, С. Рубінштейн); основні принципи компетентнісної освіти ( Агапон І., Зимня А., Каткова І., Кравцов М., Кузьміна).

ОБ'ЄКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ є інформаційні потреби учасників навчально-виховного процесу.

ПРЕДМЕТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ є діяльність бібліотеки професійно-технічного навчального закладу по забезпеченню інформаційних потреб усіх учасників навчально-виховного процесу.

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ – виявити зміст і структуру інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу, здійснити аналіз практичної роботи бібліотеки професійно-технічного навчального закладу по забезпеченню інформаційних потреб читачів, визначити рівень професійної компетентності бібліотекаря та шляхи її підвищення, впровадження інноваційних форм та методів у роботу бібліотеки засобами використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

ТЕОРИТИЧНЕ і ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ – аналітичні дослідження та практичні результати можуть бути використані для забезпечення інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу у діяльності бібліотеки навчального закладу. Використання запропонованих форм та методів сприяє формуванню інформаційної культури користувачів; розвитку критичного мислення, творчої компетентності читачів в умовах сучасного навчального закладу, які спрямовані на формування інформаційно-компетентної особистості; підвищує мотивацію учнів до засвоєння теоретичних знань, практичних умінь, розвиває прагнення до пошукової, творчої, дослідницької діяльності; підвищення рівня професійної компетентності.

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ – високий рівень знань випускників, сформованість основних життєвих компетентностей.

ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ – робота над подальшим розширенням функцій бібліотеки ПТНЗ щодо оновлення змісту діяльності, реалізації пріоритетних напрямків роботи та вибору доцільних методів і форм їх проведення, для формування всебічно розвиненої особистості.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 1. ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІОТЕКИ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В УМОВАХ УПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ ОСВІТНІХ СТАНДАРТІВ

Соціально-політичні, економічні та культурні зміни, як відомо, суттєво вплинули на сучасну бібліотечну практику. Перебудова бібліотечної мережі позначилась і на бібліотеці професійно-технічного навчального закладу. Зміна традиційного уявлення про її соціокультурну роль, зміст діяльності, безперечно, пов’язана з реформуванням сфери освіти. Новий зміст навчальних програм, розширення та поглиблення методів, методик та форм навчання потребують нового рівня використання різноманітних джерел інформації, сприяють зміні змісту інформаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. Сьогодення вимагає створення нової моделі бібліотеки навчального закладу, наповненню її новим змістом, виокремлює пріоритетний напрямок функціонування – інформаційна компетентність всіх учасників освітянського процесу.
Скарбницею духовних багатств людства, однією з найміцніших ланок, що поєднує минуле, сучасне і майбутнє, є книга. Важко переоцінити її значення для людства. Спочатку рукописна, а потім друкована, вона була, є і залишається невичерпним джерелом знань.
Бібліотеці навчального закладу належить велика просвітницька робота у залученні підростаючого покоління до духовної спадщини через виховання інтересу до книги. З книг юні читачі черпають інформацію про оточуючий їх світ, про правила поведінки в соціумі, уявлення про добро і зло, тощо. Отже книга має великий виховний вплив на формування духовної культури особистості. [6, с. 11].
Бібліотека навчального закладу сприяє забезпеченню базового рівня освіти, вихованню в учнів відповідальності, національної свідомості, формуванню в них потреб саморозвитку і вдосконалення. У сучасних умовах завданнями освітянської бібліотеки є не тільки бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів у забезпеченні всіх напрямків навчально-виховного процесу у засвоєнні як програмних, так і позапрограмних вимог, у самоосвіті та дозвільній діяльності, а і виховання в учнів інформаційної культури – сталого прагнення до пошуку інформації, свідомого добору джерел.
Основою інформаційної культури особи є знання про інформаційне середовище, закони його функціонування та розвитку, а головне – досконале вміння орієнтуватися у безмежному сучасному світі інформації, а бібліотека і є фундаментом освіти і самоосвіти, скарбницею людських знань [6, с. 7].
Бібліотеку сьогодні розглядають як бібліотечно-інформаційний центр навчального закладу, мета якого – забезпечення інформаційних потреб учнів і педагогів.
Оскільки бібліотека є обов’язковою структурною ланкою загальноосвітнього навчального закладу, усі стратегічні освітньо-виховні завдання трансформуються в завдання і діяльність бібліотеки. А реалізація завдань бібліотеки визначає її функції: освітні, інформаційні, інтелектуальні, культурологічні, виховні, самоосвітні, соціальні.
В умовах підвищення ролі та значення інформації в житті людини бібліотека спрямовує роботу на :
- своєчасне надання учням та педагогічним працівникам доступу до необхідної інформації, вдосконалення досвіду з аналізу інформаційних потреб і задоволення індивідуальних освітніх потреб та інтересів;
- розвиток науково-інформаційної грамотності користувачів бібліотеки;
- інформаційний супровід інноваційних процесів у навчальному закладі;
- допомогу в самоосвіті учня і педагогічного працівника.
Робота бібліотеки спрямована на реалізацію завдань, виходячи з науково-методичної проблеми навчального закладу, щорічного загального плану навчально-виховної роботи, основних нормативних документів Міністерства освіти і науки, постанов уряду України.
Основними завданнями для бібліотекаря є: зацікавити учня читанням, навчити читати та розуміти книгу, створити умови виховання інформаційної культури, надати максимум бібліотечно-бібліографічних знань, надати педагогічним працівникам допомогу з усіх напрямів навчально-виховного процесу, створити умови для всебічного розвитку майбутнього громадянина України засобами бібліотеки. Заходи, які проводяться в бібліотеці спрямовані на сприйняття літератури, тобто розвиток у підлітків емоційного ставлення до подій сьогодення. Виховують моральні цінності активного учасника культурного розвитку, вчать читача думати і висловлювати свої власні думки, збагачують внутрішньо…[6, с. 12].
Бібліотека навчального закладу є скарбницею інформації, вона сприяє гармонійному розвитку особистості, розвиває прагнення до пошуку інформації, свідомого осмислення інформаційних джерел, формування навичок систематизації та аналізу, особливої , самостійної оцінки.

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА –
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЦЕНТР ПТНЗ

У книги люди наче бджоли в соти
Знесли духовний, чародійний мед.
Сліпцеві очі ним протри і вмент
Побачить сонце й голубі висоти.

Дмитро Павличко

В умовах інформатизації сучасного суспільства особливу актуальність набуває формування інформаційної культури особистості, перед якою відкриваються великі перспективи ефективного використання набутих людиною інформаційних ресурсів. Сучасна система освіти покликана формувати вміння орієнтуватись в масових інформаціях, набувати знання. В цих умовах особливе значення набуває організація інформаційної освіти та підвищення інформаційної культури [1, с. 16].
Час вносить корективи в діяльність бібліотек. Змінюються завдання, бібліотеки набувають нового статусу і називаються: «інформаційний центр». Прийшло розуміння, що бібліотека не тільки місце для видачі книг, вона являється індикатором освіти, вона повинна сформувати політику інформаційної підтримки освіти. Крім того, бібліотека повинна ще навчати самостійно шукати інформацію. Адже, учень, ставши незалежним в пошуках знань, може досягти більшого і під час навчання, і в дорослому житті. Він буде об’єктивно бачити і оцінювати різні точки зору, судити про них розумно. А навчити самостійно думати в першу чергу може тільки бібліотека.
Під інформаційною культурою ми розуміємо: систематизовану сукупність знань, умінь, навиків, забезпечивши оптимальне здійснення індивідуальної діяльності, направленої на задоволення інформаційних вимог учнів, що виникає в ході навчальної, науково-пізнавальної та інших видів діяльності. Перед бібліотекою стоїть мета: навчити учнів раціональним прийомам роботи з книгою (пошуку, аналізу, синтезу інформації). [1, с. 17].
Бібліотека повинна виконати завдання: спонукати до читання і до споживання інформації, затверджуючи тезис: «Навчити вчитись», отже, вміння вчитись не дано особистості спочатку. Воно набувається та розвивається протягом всього життя, але основи закладаються в юності.

2.1 Роль бібліотеки
ДПТНЗ « Сумське ВПУ будівництва і дизайну»
у формуванні інформаційного простору педагога та учня

Якщо книга виходить із серця самої людини,
то вона віднайде собі доступ
до сердець інших людей

Карлейн

Лише у постійному пошуку, ретельному вивченні інтересів учнів і педагогічних працівників, індивідуальному підході до кожної особистості бібліотека може досягти успіху в задоволенні потреб читачів. Тільки беручи активну участь у житті колективу, розділяючи його нелегкі турботи, допомагаючи у вирішеннях складних завдань навчання і виховання, бібліотека спроможна виконувати свою функцію: прищеплювати учням любов і повагу до книги.
Кардинальні зміни, що відбулися в усіх сферах життя суспільства, зокрема у розвитку і становленні національної школи, нові орієнтації у змісті освіти та вихованні підростаючого покоління, вимагають перегляду й оновлення багатьох аспектів діяльності освітянських бібліотек і у цілому системи бібліотечної справи. В сучасних умовах основними завданнями бібліотеки є:
⦁ виховати в учнів інформаційну культуру, культуру читання, формувати вміння користуватися бібліотекою, її довідковим апаратом, розвивати творчу думку, пізнавальні здібності та інтереси учнів, сприяти успішному засвоєнню ними навчальних програм;
⦁ забезпечувати зростання професійної компетенції педагогічних кадрів;
⦁ сприяти різним формам і методам бібліотечної роботи, самоосвіти учнів і педагогів, забезпечити літературою їхні соціальні та культурні потреби;
⦁ виховувати в учнів культуру, національну свідомість, шанобливе ставлення до книги як джерела знань.
Свої особливості має бібліотека професійно-технічного навчального закладу, яка покликана, крім перелічених вище завдань освітянських бібліотек, брати активну участь у професійному становленні учнів – майбутніх висококваліфікованих робітників і молодших спеціалістів.
Щоб забезпечити учнів необхідною для навчально-виховного процесу літературою, треба постійно вивчати читацькі запити, потреби в літературі, що виникають у процесі навчальної, виховної роботи, професійної підготовки, методичної діяльності закладу. В цьому напрямі бібліотека ДПТНЗ «Сумське ВПУ будівництва і дизайну» проводить: індивідуальні бесіди з учнями та педагогами училища для виявлення їхніх інтересів та інформаційних потреб; анкетування читачів бібліотеки з метою виявлення їхніх уподобань; реєстрацію замовлень читачів для раціонального комплектування бібліотеки та організації довідково-бібліографічного апарату бібліотеки; ознайомлення з новою навчальною, методичною літературою шляхом оформлення книжкових виставок-переглядів; ознайомлення учнів та педагогів з пропозиціями видавничих каталогів видавництв «Кандор», «Наукова думка», з каталогами періодичних видань; врахування пропозицій і побажань педагогів та учнів при передплаті та придбанні літератури за кошти училища.
Для якісного інформаційного забезпечення читачів проводиться систематична робота зі збереження, зміцнення та розширення бібліотечного фонду, формування стержня фонду, основу якого складала б українська книга. У цьому плані доцільним є проведення безстрокової акції «Подаруй бібліотеці українську книжку!». Дарувати бібліотеці таку книгу стає гарною традицією для випускників училища.
Висока якість освіти сьогодні неможлива без високого рівня інформаційної культури як учнів, так і педагогів. Сучасна людина, яка живе в умовах інформаційного суспільства, повинна не тільки вміти читати, розмовляти, а й швидко та вільно орієнтуватися в потоці усної і писемної інформації. Оновлюється освіта, вводяться нові програми, технології навчання, але головним залишається вміння учнів учитися, вміння самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати, використовувати та створювати якісно нову. [7, с. 95].
Удосконалюється робота з класними керівниками, майстрами, вихователями. В бібліотеці підготовлені тематичні папки для проведення бібліотечних уроків, бесід, виховних годин. Вересень присвячується проведенню бібліотечних уроків з групами першого курсу: ознайомлення їх із системою роботи в бібліотеці, як працювати з книгою, як правильно читати, як добрати потрібний матеріал до реферату, повідомлення, як користуватися довідковою літературою тощо. Навички користування книгою та роботи в бібліотеці бібліотекар розвиває в учнів не тільки за допомогою бібліотечно-бібліографічних занять, а й через посередництво педагогів. Викладачі націлюють учнів на самостійне навчання, а бібліотекар допомагає забезпечити самостійну роботу учнів інформаційними джерелами, які може запропонувати бібліотека.
Працюючи над проблемою сприяння інформаційній освіті педагога та учня, виявляється ряд проблем, для вирішення яких потрібна не епізодична, а систематична робота в напрямку інформатизації. Тому на педагогічних радах, на засіданнях методичних об’єднань я, як бібліотекар училища, виступаю з питаннями виховання в учнів однієї зі складових інформаційної культури особистості – інформаційної грамотності.
У зв’язку з нестримною інформатизацією суспільства, впровадженням в освітній процес інформаційних технологій бібліотека підпорядковує свою діяльність вимогам часу. З цією метою на базі бібліотеки створено інформаційно-видавничий центр училища, завдяки чому бібліотека оснащена комп’ютерною технікою, оргтехнікою, підключена до мережі Інтернет.
Училище має свій сайт, на якому розміщена сторінка «Наша бібліотека». Отже, бібліотека готова до роботи в розширеному інформаційному просторі.
Інформаційна культура – це вміння учня правильно формулювати свої запити, вміти відбирати, оцінювати і створювати якісно нову культуру. Інформаційне вміння – це розуміння тексту, володіння логічними прийомами роботи з ними, вільне орієнтування в потоці інформації. Саме з метою розвитку в учнів цих умінь проводяться дні інформації, бібліотечні уроки, пропонуються теми для проведення бесід, виховних годин.
У наш вік тотальної інформатизації, технологізації і т.д. кількість читачів, звісно, зменшується. Тому важливим є усвідомлення бібліотекарем і керівництвом закладу цієї ситуації.
Основною ідеєю роботи моєї роботи, як бібліотекаря, з учнями має стати формування в них ставлення до бібліотеки як до невичерпного джерела інформації. Не менш важливим є розуміння читачів того, що в бібліотеці можна не тільки поповнити свої знання, а й поспілкуватися з однодумцями та опонентами, висловити власні погляди з упевненістю, що вони не будуть осміяні чи заборонені.
Самоосвітнє читання – невід’ємний елемент навчання. Практично неможливо провести чітку межу між читанням у рамках планів та програм і зверненням до літератури, що виходить за ці межі. Чим вищий ступінь у системі професійної освіти, тим більше значення має самостійне набуття знань, тим важче розділити «програмове» й «не програмове» читання. В умовах, коли освіта стає неперервною, коли фактичний матеріал, закладений у підручнику, застарів уже до моменту виходу його у світ, по-справжньому оволодіти спеціальністю, не звертаючись до широкого кола джерел, що виходять за рамки навчальних програм, практично неможливо. [11, с. 15].
Велике значення має бібліотека у профорієнтаційній роботі і не тільки на її початковому етапі. Засоби та методи профорієнтації, що існують, дають загальне уявлення про професію. Між тим, кожна професія пред’являє свої вимоги до такої роботи, без дотримання яких освоєння обраної спеціальності стає важким, а то й неможливим. Тому зміст інформації про професію на всіх етапах вибору й оволодіння нею має велике значення.
Заходи, книжкові виставки, бібліографічні огляди, вечори, усні журнали з тематикою «Професія – гордість моя», «Людина красива своєю працею», «Кличу у свою професію», «Моя улюблена справа», «Трудівник – головна людина на Землі» та інші, значною мірою сприяють професійній орієнтації й адаптації першокурсників.
В бібліотеці училища постійно діє й систематично оновлюється книжкова виставка «Твій шлях до успіху», на якій представлена література про професії, навчання за якими пропонує навчальний заклад. До системи профорієнтаційної роботи училища задіяні й самі учні, зокрема старшокурсники, які проводять профорієнтаційну роботу за межами навчального закладу, а також допомагають першокурсникам освоювати професію. Цій групі учнів бібліотека пропонує тематичні картотеки матеріалів на допомогу профорієнтації, що розкривають характер обраної професії, вимоги, які вона пред’являє до людини, перспективи, які відкриває перед нею.
Інформаційні функції бібліотеки мають два аспекти: інформаційне забезпечення розвитку учня в училищі; інформаційне насичення педколективу. Бібліотека впливає на інформованість учнів через інформованість педколективу. Я, як бібліотекар, розумію: щоб навчально-виховний процес був професійним та ефективним, педагог має бути ознайомленим з літературою про передовий педагогічний досвід, з найновішими методичними розробками про сучасний урок.
Перебудова освіти поставила перед бібліотекою комплекс питань, які потребують негайного вирішення. Педагоги потребують відповідей на багато питань, нових і перевірених результатів науково-дослідницької роботи, програм, варіантів підручників, методичних рекомендацій, інструкцій, положень, матеріалів про вітчизняний та зарубіжний педагогічний передовий досвід тощо. Отже, педагогу необхідна інформація певного типу, яку він зможе застосовувати безпосередньо в навчально-виховній роботі. [5, с. 18].
Запити педагогів, їхній високопрофесійний рівень вимагають постійно аналізувати та вдосконалювати як форми, так і зміст роботи бібліотеки щодо надання допомоги педагогу. Тільки клопітка повсякденна робота бібліотекаря допомагає вирішити проблему перетворення бібліотеки в культурно-інформаційний центр.
Ефективними технологіями інформування учнів та педагогів є організовані в училищній бібліотеці книжкові виставки нових надходжень: «На допомогу навчально-виховному процесу», «Знайомтесь: новинки в бібліотеці», «Готуючись до ЗНО», «На сторінках твого підручника»; виставки-перегляди «Книга – це мудрість століть» та інші.
Учням І курсу бібліотека допомагає знаходити додаткові матеріали про народні звичаї, народну мудрість, ІІ і ІІІ курсів – надає можливість підготовки рефератів, допомагає у правильному оформленні бібліографічних списків використаних книг.
Бібліотека проводить заходи, які сприяють більш глибокому засвоєнню знань, їх систематизації, розвивають в учнів навички самостійної роботи (свято «День книги», вікторини «Подорож з енциклопедією», «Парад словників», тематичні дискусії «Про книгу та бібліотеку», «Книга в твоїх руках», «У ріднім слові – цілий світ» та інші).
Перед бібліотекарем – широке поле діяльності. Це і забезпечення читачів знаннями історії рідного краю, його екології, економіки. Це і розвиток в учнів культури читання, і прищеплення їм навичок самостійної роботи з книгою, і виховання бережливого ставлення до неї. Це і допомога педагогові у підвищенні його методичної, педагогічної майстерності.
Але які б функції не виконувала бібліотека, у неї є одна головна, яка відрізняє її від усіх інших закладів культури – інформаційна. У Законі України «Про бібліотечну справу» підкреслюється, що бібліотека – це інформаційний, культурний, освітній заклад, а бібліотечна справа – галузь інформаційної, культурно-просвітницької й освітньої діяльності.
Важливим завданням бібліографічної роботи бібліотеки є складання рекомендаційних списків літератури. При складанні списку важливо мати на увазі, як він буде використовуватися в бібліотеці: як самостійний матеріал для популяризації книг; як доповнення до книжкової виставки, тематичної полиці; як відповідь на запит окремого читача.
Неабияке значення мають бібліотечно-бібліографічні уроки. Пріоритетним завданням бібліотечного навчання є виховання в учнів уміння самостійно працювати з книгою, самостійно набувати знань. Адже, як вважав К.Д.Ушинський, «треба постійно пам’ятати, що слід передавати учневі не лише ті або інші знання, але й розвинути в нього бажання й здібності самостійно, без учителя набувати нові знання». [7, с. 98].
Пробудженню інтересу до довідкової та науково-популярної літератури сприяє використання таких форм позакласної роботи, як олімпіади, конкурси фахової майстерності, тижні професій і предметні тижні тощо. В читальному залі нашої бібліотеки розміщені словники, енциклопедії та інші книги довідкового характеру, рекомендаційні списки літератури «Що нам читати?», складаються також рекомендаційні списки за темами.
Ознайомитися з новими книгами учням допомагають книжкові виставки, які постійно діють у бібліотеці училища: «Книга – твій друг і порадник», «Духовні світочі людства», «Книга – це мудрість століть», «Творці слов’янської писемності», та ін.
Успіх роботи з питань прищеплення учням бібліотечно-бібліографічних знань залежить від тісного контакту училища, бібліотеки, педагогів і батьків, єдиного планування всієї роботи з книгою, загальної культури. Тільки клопітка повсякденна робота бібліотекаря вирішить проблему перетворення бібліотеки в культурно-інформаційний центр.

⦁ Масові та групові форми роботи бібліотеки ДПТНЗ « Сумське ВПУ будівництва і дизайну» Масову роботу бібліотеки слід розглядати як складову систему роботи училища з формування основ бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів, метод масового керівництва читанням.
Масова робота виконує свої функції:
⦁ сприяє задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню кола пізнавальних читацьких інтересів, проведення дозвілля;
⦁ допомагає залученню нових читачів до бібліотеки;
⦁ здійснює рекламу бібліотеці, створює її імідж.
Одним із принципів масової роботи є актуальність, незвичне трактування певних питань, що дозволяє підвищити зацікавленість читачів тією чи іншою темою.
Проводячи масові заходи, бібліотека задовольняє потреби в освіті та самоосвіті, професійному вдосконаленні, розширенню світогляду, духовному, естетичному розвитку.
Технології масової роботи з читачами вимагають від бібліотекаря знання і врахування їхніх вікових психолого-педагогічних особливостей.
Ефективними технологіями масової роботи училищної бібліотеки є книжкові виставки, цикли читань, обговорення книг, читацькі конференції, різноманітні особистісно-рольові і літературні ігри (конкурси, вікторини, подорожі по сторінках книг), усні журнали, літературні вечори, бібліографічні огляди літератури, які є також однією із форм бібліографічної роботи. Це жива, дійова технологія популяризації літератури.
Бібліографічні огляди допомагають якнайкраще розкрити книжковий фонд бібліотеки, ширше популяризувати художню, науково-популярну, пізнавальну, довідкову літературу, періодичну пресу. Бібліографічний огляд – розповідь чи бесіда про книги, побудована за певним планом, що супроводжується розкриттям змісту, оцінкою і рекомендацією творів літератури, які розглядаються. Це стисле повідомлення про твори друку, об’єднаних загальною ознакою (тема, новизна). Важливими в проведенні огляду є пізнавально-художня цінність відібраних книг, зацікавленість і доступність викладу, прагнення активізувати слухачів, пробудити у них бажання самостійного прочитання рекомендованих книг.
Огляди літератури проводяться біля книжкових виставок, вони можуть передувати проведенню літературних вечорів, обговорення книг, літературних ігор та інших масових заходів, або ж завершувати їх. Також можуть бути самостійною формою роботи. До проведення бібліографічних оглядів залучаються педагогічні працівники, батьки, учні. При виборі теми і книг я, як бібліотекар, враховую інтереси і запити читачів.
Найбільшого розповсюдження в практиці роботи бібліотеки отримали такі огляди:
⦁ тематичні, які охоплюють ряд кращих книг на певну тему;
⦁ персональні (присвячені пам’ятним датам народження і смерті видатних діячів;
⦁ огляди книжкових новинок – влаштовуються по мірі надходження в бібліотеку нових видань;
⦁ огляди нових журналів – проводяться по мірі надходжень їх до бібліотеки ;
⦁ огляди бібліографічних видань – проводяться для більш підготовлених читачів, щоб запропонувати їм використовувати бібліографію при підборі спеціальної літератури.
У залежності від теми і мети огляду, враховуючи запити читачів, проводжу підбір літератури. При підготовці бібліографічного огляду користуюсь тими ж принципами, що і для рекомендаційного списку літератури. Насамперед, обирається тема, яка детально вивчається, звертається увага на актуальні за своєю тематикою твори літератури; наступний етап – визначається коло читачів, для яких розрахований бібліографічний огляд.
Досвід проведення масових заходів підтверджує, що їх ефективність залежить від активності читачів. Тому намагаюсь використовувати близькі юнацтву форми роботи. А читачі юнацького віку віддають перевагу діалоговим, дискусійним, ігровим формам спілкування адже вони посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися. Це – дискусійні інтерв’ю, диспути, різноманітні конкурси, вікторини, бібліомарафони тощо.
У бібліотеці ДПТНЗ «Сумське ВПУ будівництва і дизайну» бібліографічні огляди літератури проводяться як самостійна форма роботи, так і в комплексі масових заходів, при їх завершенні.
У комплексі масових заходів за останній час проведено такі бібліографічні огляди:
«Диво калинове – чари барвінкові» – до літературного вечора «Ти наше диво калинове, кохана українська мово!» і як доповнення до книжкової виставки до дня української мови та писемності:
«Ти всього зазнала на віку» - до усного журналу «Рідний край, де ми живем, Україною зовем», «Моя сім’я, родина, Україна» – до літературно-музичної композиції «Родина і Батьківщина».
Як самостійна форма роботи проведені такі бібліографічні огляди:
«Стежками рідного краю» – до дня міста Суми.
До ювілейних дат видатних українців: «Михайло Грушевський. Честь і совість українців», «Тарас Григорович Шевченко – безсмертний Кобзар українського народу».
Бібліотека є бажаним місцем зустрічей і спілкування, проведення змістовного дозвілля. Одна з характерних рис сучасної масової роботи – це використання популярних у читачів форм роботи, значення яких полягає в сприянні неформальному спілкуванню, цікавому проведенні вільного часу
та, взагалі, інтелектуальному розвиткові підлітка. Можна назвати особливості, властиві саме таким формам роботи з читачами:
- обов’язкова наявність діалогу бібліотекаря з читачем або читачів між собою;
- наявність елементів дискусій як в усних, так і в наочних формах популяризації літератури;
- наявність ігрових моментів, завдань, елементів театралізації та музичного оформлення;
- зворотній зв'язок бібліотекаря й читача в ході заходу й після його завершення.
Найціннішою для підлітків є глибока і вдумлива «розмова на рівних» з дорослими – батьками, педагогами, бібліотекарями. Мета – виявити відмінності в розумінні питання, встановити істину, поглибити знання учнів із цієї теми, розвивати вміння аргументовано відстоювати власну точку зору, вміти уважно вислухати опонента. Гострота проблеми, зіставлення різних точок зору, інтригуючий заголовок, звернення до читача та інші прийоми посилюють пізнавальну й читацьку активність.
Запровадження інноваційних форм популяризації літератури надає можливість усебічного та нетрадиційного розкриття книжкових багатств, дозволяє користувачам виявити й поповнити свої пізнання в різних галузях знань, розкрити творчий потенціал. [10, с. 41].
Реорганізація, що відбувається у бібліотеці, змінює ставлення підлітків до неї, вона стає для них привабливішою, комфортнішою, зручнішою для користування й вибору заняття до душі.

2.3 Індивідуальна та диференційована робота
з читачами у бібліотеці
ДПТНЗ « Сумське ВПУ будівництва і дизайну»

Індивідуальний та диференційований підходи є одним із головних принципів в роботі з читачами в умовах сучасного професійно-технічного навчального закладу, що вбирає в себе керівництво читанням, масову роботу (усну форми та наочну агітацію), інформаційну роботу [1, с. 15]. Виконання завдання виховати всебічно розвинену особистість можливо тільки на основі індивідуального підходу до кожного учня, індивідуалізації читання за правилами : «Кожному читачу – його книги», «Кожній книзі – її читача».
Індивідуальний підхід здійснюється в бібліотеці училища шляхом безпосередньої взаємодії бібліотекаря і читача. А.С.Макаренко неодноразово говорив: «В кожний момент нашого впливу на особистість цей вплив обов’язково повинен бути і впливом на колектив. Або, навпаки, кожен наш дотик до колективу, обов’язково буде і вихованням кожної особистості, що входить в колектив», тому в бібліотеці училища індивідуальний підхід відбувається через читацький колектив і його представників, через товаришів, педагогічних працівників. [11, с. 16].
Індивідуальний підхід до читачів обов’язково присутній у всіх методах масової роботи, але найбільше виявляється в методах індивідуальної роботи. В деяких випадках я, як бібліотекар, провожу його з декількома читачами одночасно. Але при цьому потрібно добре знати кожного із присутніх, а читачі повинні відчувати, що бібліотекар зважає на нього. Кількість читачів, котрих можна одночасно охопити індивідуальною роботою, обмежена. Але вона можлива не тільки з маленькою групою ( дві особи бібліотекар та читач), а також з більшою групою (3-7 чол.).
Між індивідуальною та масовою роботою існує тісний взаємозв’язок. Ефективне використання методів масової роботи бібліотеки без включення в них елементів індивідуального підходу до читачів неможливо. Наприклад, в період підготовки виховного заходу «Душі людської доброта» проводились індивідуальні бесіди про книги, велася індивідуальна робота по підготовці ведучих, читців. Індивідуальна робота з читачами здійснюється на основі їх диференціації, враховуючи інтереси, рівень читацького розвитку.
Диференційований підхід до читача я, як бібліотекар, здійснюю наступним чином: задовольняю вимоги читачів на книги та на інші твори, даю поради та підбираю їм потрібну літературу, прагну керувати систематичним читанням, даю інформацію про нову літературу за їх інтересами, намагаюсь сприяти підвищенню культури читання, знайомлю з довідниковим апаратом бібліотеки: енциклопедіями, словниками, довідниками, навчаю, як можна в кожній книзі знайти потрібне та необхідне, провожу індивідуальні бесіди та консультації.
В бібліотеці ДПТНЗ «Сумське ВПУ будівництва і дизайну» ведеться робота для учнів, які потребують педагогічної уваги, слабочитаючих та невстигаючих. Цим читачам приділяється особлива увага, вони на постійному контролі. З групами, в яких навчаються такі учні, разом з класними керівниками, проводяться масові заходи, використовуються при цьому такі форми роботи, як брейн-ринг «Що? Де? Коли?», вікторина «Перлини природи України», літературно-екологічна гра «Прекрасна наша Земля», та ін.
Для кожного із цих учнів заведено карточку та занесено у картотеку індивідуального читання. Формуляри помічені позначками, в кінці формуляра записуються короткі відомості про кожного. Робота з формуляром читача – основа основ індивідуальної роботи. Читацький формуляр показує не лише кількість відвідувань та прочитаних книг, з нього ми можемо дізнатись, чим захоплюється учень, книги якої тематики його цікавлять, певним чином зорієнтувати читацьку активність. Наприкінці першого семестру я, як бібліотекар училища, роблю аналіз формулярів читачів з метою визначення найбільш активних відвідувачів бібліотеки.
При відвідуванні бібліотеки постійно проводяться з учнями бесіди. При поверненні книги рекомендую поділитися думками про прочитану книгу. Учні отримують інформацію про нові книги, що надійшли в бібліотеку, про періодичні видання. Для того, щоб більше наблизити їх до бібліотеки, вони залучаються до проведення масових заходів і не тільки стають безпосередніми учасниками, але і допомагають в підготовці сценарію, допомагають оформляти книжкові виставки. Після закінчення учні допомагають навести порядок в приміщенні та діляться враженнями про проведений захід. Деякі учні приймають участь в роботі бібліотечного активу. Вони допомагають підшивати періодичні видання, підготувати підручники до видання – штампують нові, проводять ремонт книг. Всі спостереження та висновки фіксуються в кінці формуляра, що допомагає прослідкувати зміни в учня, як читача. [12, с. 90].
Таким чином, одним із головних завдань бібліотеки в індивідуальній роботі з читачами є індивідуальний підхід до кожної особи, постійний вплив на її читання, врахування двоєдиної мети бібліотечної роботи – виховання та інформування.

⦁ Робота з активом бібліотеки
ДПТНЗ « Сумське ВПУ будівництва і дизайну»
Важливу роль у житті бібліотеки училища відіграє актив, що складається із читачів, які частіше від інших відвідують бібліотеку, вони цікавляться не тільки книгами, а й справами бібліотекаря, завжди готові прийти на допомогу. Тому, на початку кожного навчального року в бібліотеці нашого навчального закладу формується бібліотечний актив, розробляється план роботи з активом.
Спочатку робота з активом вимагає конкретних зусиль, але якщо початковий етап створення та ознайомлення з роботою бібліотечного активу пройдено, то бібліотекар має чималу допомогу. [4,с.3]
У роботі з бібліотечним активом я, як бібліотекар спираєюсь на найважливіші потреби особистості: в спілкуванні, в практичній діяльності, у виконанні завдань, корисних справ, розширенні світогляду. Для систематичної роботи раз у місяць проводяться засідання, під час яких розв’язуються такі завдання:
- розширити і поглибити знання учнів про книгу і бібліотеку;
- навчити свідомому вибору книги з використанням довідково-бібліографічного апарату бібліотеки;
- навчити самостійно працювати з книгою, довідковими та періодичними виданнями.
На першому засіданні кожного нового навчального року обговорюємо план роботи бібліотечного активу: повідомлення про збереження книг, робота з боржниками, інформування учнів груп про заходи, які проводить бібліотека. Крім того одним із завдань активу є ремонт книг, а також надання учням училища консультацій, які показують як потрібно правильно користуватися книгою, як берегти її. [7, с.97].
За допомогою бібліотечного активу розроблені пам’ятки учням - читачам:
- «Як працювати з підручником»;
- «Як працювати з художньою книгою»;
- «Як читати науково-популярну книгу»;
- «Як користуватися довідковою літературою».
Читачі, які часто відвідують бібліотеку, зазвичай допомагають мені у всіх його починаннях: беруть участь у підготовці масових бібліотечних заходів, намагаються залучити до бібліотеки своїх товаришів.
Добровільна участь у справах бібліотеки – важливий принцип організації читацького активу. Головна умова його створення – це знання бібліотекарем інтересів і захоплень читачів. Участь у роботі бібліотечного активу робить вільний час учнів змістовнішим, наповнює його захоплюючим читанням, розширює кругозір, робить змістовнішим дозвілля.

2.5 Форми та засоби розвитку культури читання в учнів

Без високої культури читання немає
ні школи, ні справжньої розумової праці,
читання – це найважливіший інструмент
навчання та джерело багатого духовного життя.

Василь Сухомлинський

Читання та письмо залишаться основоположними інструментами культури у світі різноманітних засобів масової інформації. В історії розвитку людства читання завжди відігравало важливу роль. Сьогодні читання пронизує всі сфери нашого життя. Воно покладене в основу інформаційної, освітньої, пізнавальної, професійної, а також щоденної діяльності людини.
Важко уявити людину, яка б не послуговувалася читанням у повсякденному житті (читання газет, журналів, програми телепередач, розклад руху певного виду транспорту, керівництва з експлуатації будь-якого побутового приладу, кулінарних рецептів та ін.). Більшість сучасних професій передбачають читання інструкцій, факсів, угод, поштової кореспонденції, ділових паперів.
Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов’язано з тим, що в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успішної подальшої життєдіяльності. А це, своєю чергою, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тож читання стає основою освіти і самоосвіти, неперервною навичкою освіти людини протягом усього життя.
Поєднуючи різні форми роботи, бібліотека ДПТНЗ «Сумське ВПУ будівництва і дизайну» постійно працює над тим, щоб заохотити учнів до читання, зацікавити їх книгою, процесом пізнання. Протягом останнього часу спостерігається спад читацької активності та культури читання молоді. Але все ж учні не перестають читати, просто їх читання стає більш прагматичним, інформаційним. У підлітків змінюється сприйняття друкованого тексту та інформації (воно стає фрагментарним), через що їм усе важче сконцентрувати увагу на великому за розміром тексті, особливо повістей, романів. Змінюються мотивація читання і репертуар читацьких уподобань. Зокрема, під впливом теле- й відео-переглядів посилився інтерес до тем і жанрів, які широко представленні на телебаченні, в світовій мережі. Учні зараз ставляться до книги як не до «підручника життя», а одного із засобів інформації та комунікації. [4, с.10].
Пріоритетне завдання бібліотеки нашого навчального закладу полягає у формуванні інформаційної культури читачів, розвитку культури читання, підвищенні рівня популяризації книги.
Культура читання – це складова частина загальної культури особистості, що становить комплекс навичок роботи з книгою, який включає усвідомлений вибір тематики, систематичність і послідовність читання, а також уміння знаходити потрібну літературу за допомогою бібліографічних посібників, користуватися довідково-бібліографічним апаратом, застосовувати раціональні прийоми, максимально засвоювати і глибоко сприймати прочитане (тезування, конспектування, рецензування тощо), дбайливо ставитися до творів друку .
Сучасна людина в умовах інформаційного суспільства повинна вміти не тільки читати, писати, говорити, але й швидко та вільно орієнтуватися у потоці усної та писемної інформації. Оновлюється освіта, вводяться нові програми, технології навчання, де головним залишається вміння учнів вчитися, вміння самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати, використовувати та створювати якісно нову. Вміння учня працювати з додатковою літературою з різних предметів допоможе вивести його за рамки підручника, глибше осмислити і зрозуміти вивчену тему, розділ, сприяти досягненням учнів як під час навчання у навчальному закладі, так і у самостійному житті. [9, с.8].
Формування інформаційної культури людини триває упродовж всього життя і особливу роль у цьому відіграє бібліотека навчального закладу. Саме вона повинна стати посередником між джерелами інформації та користувачами, забезпечуючи інформаційну підтримку освіти, незалежність у користуванні документами.
На жаль, є чимало учнів, для яких самостійне добування інформації – тяжка праця. А в основі цього знаходиться невміння працювати з різноманітною літературою. Соціологічні дослідження свідчать, що більшість сьогоднішніх випускників не володіють навичками правильного читання книги, самостійного пошуку інформації. Стаючи студентами, такі молоді люди приходять до читалень великих бібліотек і стоять безпорадно перед каталогами, не знаючи, як знайти потрібну книгу.
Розуміючи актуальність даної проблеми, бібліотека училища працює над створенням системи формування культури читачів. Складаючи програму бібліотечних уроків бібліотека намагається забезпечити поступове набуття та поглиблення знань учнями, дати їм поняття про книгу і бібліотеку.
Головною метою виховання культури читання в училищі є те, щоб учень сам дійшов висновку, що жоден вид діяльності неможливий без постійного пошуку інформації, вироблення вміння користуватися всіма «ключами» до книжкових багатств, орієнтування у комплексі джерел. Успішно досягти поставленої мети можна лише при умові, коли перед бібліотекою і педагогічним колективом училища буде поставлене спільне завдання – навчити учнів уміло використовувати найрізноманітніші джерела інформації для задоволення їхніх освітніх потреб. Завдання з навчальних предметів продумуються таким чином, щоб учні вимушені були звертатись до довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. Таким чином, в учнів формується потреба звертатись до книги як до мудрого, вірного друга, який не зрадить і не підведе. У формуванні читацьких інтересів підлітків є свої особливості. Підлітків цікавить світ пригод та фантастики, книги про життя дітей, класична література, різноманітні енциклопедії. Підлітковий вік є періодом досягнення не тільки фізичної, а й розумової зрілості. Це період мрій, пошуків, випробовувань своїх сил, захоплень і розчарувань, породжуваних труднощами у досягненні мети. [8, с.30].
Система формування у підлітків навичок читання, вміння працювати з книгою складається з 3–х основних напрямів. До першого з них належить початкова стадія індивідуальної роботи – діагностична, тобто підготовка читача до читання за допомогою бібліотеки, навчання його навичок використання бібліографічних джерел, вивчення читачем усіх механізмів пошуку книжки. Другим напрямком є виховна функція бібліотеки, яка включає:
- вплив бібліотекаря на процес читання;
- навчання читачів не тільки обирати книжки за красивими обкладинками, а й звертати увагу на автора книжки, на передмову, анотацію;
- навчання навичок читання.
Із розв’язанням виховних завдань зростає роль методу інформування.
Отже, третім напрямом у роботі бібліотеки є інформація, що складається з системи заходів щодо доведення до читача інформації про літературу, щодо організації читання і керування читанням. Бібліотекар інформує читачів про новинки літератури, кращі твори світової літератури, знайомить з літературою різних жанрів, сприяє вихованню художнього смаку, високого рівня сприйняття та оцінювання книжки. [2, с.7].
Традиційно для першокурсників бібліотекар ДПТНЗ «Сумське ВПУ будівництва і дизайну» проводить бібліотечний урок «Бібліотека – царство книг». З інших бібліотечних уроків можна відмітити такі: «Як книга приходить до людей?», «Парад енциклопедій», «Бібліотека – скарбниця думок», «Книга – джерело життя». Метою цих уроків є формування в учнів вмінь і навичок самостійного, свідомого читання книг вже з перших днів навчання в училищі. Вони вчаться орієнтуватись у різноманітних джерелах інформації, прилучаються до використання довідкової літератури при підготовці до уроків тощо.
При проведенні бібліотечних уроків я, як бібліотекар училища використовую різноманітні форми та методи: екскурсії бібліотекою, під час яких учні знайомляться з фондами бібліотеки «Країна знань нам двері відчиняє», уроки-бесіди, уроки-лекції, конкурси, турніри, вікторини з конкретної теми уроку. Вони показують рівень бібліотечно-бібліографічних знань учасників заходу, їх знання, вміння і навички користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки. При проведенні бібліотечних уроків використовую матеріали, представлені в бібліографічному куточку «Бібліотека – інформацій центр», які допомагають читачам при роботі з джерелами інформації, каталогами, розкривають призначення довідкового фонду.
Бібліографічному інформуванню учнів допомагають також тематичні полички, які оформлені у відповідності з вимогами навчальної програми.
«Твій шлях до успіху», «Шлях до професії», «Увага – ЗНО!».
Інтерес до довідкової та науково-популярної літератури формують такі види позакласної роботи як олімпіади, тематичні вечори, турніри кмітливих та інші позакласні заходи, які проводять класні керівники. Готуючись до позакласних заходів, учні приходять до бібліотеки. Тут учні можуть навчитися користуватися картотеками, познайомитись з тематичними підбірками до свят.
Сучасні програми вимагають формування в учнів уміння самостійно підготувати виступ, доповідь, огляд, реферат, конспект, і в навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів всі вони займають значне місце. Оволодіння вказаними вміннями та навичками базується на використанні специфічних методів аналізу та синтезу інформації, тобто на використанні можливостей бібліотеки, які включають знаходження потрібної літератури, знання джерел інформації, вміння працювати з ними.
При наданні бібліографічних довідок шляхом індивідуальних і групових консультацій у бібліографічному пошуку і методиці роботи з літературою, я, як бібліотекар, стимулюю учнів до самостійного пошуку необхідної інформації в систематичному каталозі, систематичній картотеці статей, тематичних картотеках. У читальній залі бібліотеки учні під моїм керівництвом оволодівають технікою роботи з різноманітною літературою, набувають знань в процесі пошукової самостійної діяльності та використовують їх на уроках. Учні вчаться працювати з декількома джерелами одночасно, вибирати потрібну інформацію та створювати свою, робити виписки з газет та журналів, вірно оформляти та використовувати в навчальній діяльності.
Групові рекомендаційні бесіди, бібліотечно-бібліографічні огляди-консультації біля книжкових полиць, виставок, каталогів, картотек також часто використовуються. Такі групові форми роботи дуже важливі при роботі з учнями, які готуються до семінарів, пишуть реферати, творчі роботи.
Особлива увага приділяється роботі з творчо обдарованими дітьми, які беруть участь у конкурсах, олімпіадах, турнірах.
Серед інших форм стимулювання читацької активності можна назвати вікторини, бесіди з учнями про прочитане, презентації книг, організація зустрічей з місцевими поетами та письменниками, оформлення інформаційного стенду «Бібліотечний куточок», на якому оперативно відображаються новинки з різних галузей знань, статті про пам’ятні дати, свята, ювілеї.
Отже, проблема читання залишається актуальною, і реалізованою вона стане тоді, коли кожен підліток усвідомить залежність свого соціального статусу, рівня якості життя від якості своєї освіти і загальної культури, зокрема читацької.

РОЗДІЛ 3. ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ФОРМ І МЕТОДІВ У РОБОТУ БІБЛІОТЕКИ ДПТНЗ

Йти вперед – значить втратити спокій,
залишитися на місці – значить втратити себе.

С. Кьєркегор

Глобальність змін у суспільстві спонукає представників різних галузей впроваджувати нові технології, визначати нові способи подолання суперечностей, шукати нові шляхи розвитку діяльності. Разом з новими технологіями у наше життя увійшло та міцно затвердилося поняття «інновація», українським аналогом якого є слово «нововведення». За частотою вживання на сьогодні це слово не знає собі рівних – всі говорять про інновації та інноваційні системи.
Що ж таке інновація? Найбільш відповідним та адекватним сьогоденню представляється наступне визначення: інновація – це впроваджений зразок діяльності, продукції, послуг, що має якісною характеристикою абсолютну або відносну новизну; виходить за межі засвоєних традицій; виводить професійну діяльність на принципово поліпшений або якісно новий рівень. Нині багато організацій з різних галузей «взяли курс» на реорганізацію власної діяльності, спираючись на інновації, як на засіб розвитку. Тому не дивно, що і в бібліотеках розпочався інноваційний рух, сутність якого є оновлення змісту й методів роботи та управління, що дозволило зробити прорив до нових технологій, нової якості бібліотечної справи.
Говорячи про інновації у бібліотеці, слід мати на увазі, що це інновації соціально-культурного типу. Серед фахівців бібліотечно-інформаційної сфери побутують різні думки про значення інновацій. Бібліотечні нововведення розуміють і як засіб поширення «передового бібліотечного досвіду» в рамках науково-методичної діяльності бібліотек, і як напрямок діяльності з пошуку нових шляхів функціонування, розвитку та вдосконалення бібліотечної роботи і як сучасний засіб творчого зростання співробітників бібліотек. Істинність інновацій полягає в їх позитивному впливі на якість обслуговування користувачів. [2, с.9].
Головна мета всіх новацій, які впроваджуються у бібліотеці
це високоефективне, якісне та комфортне обслуговування користувачів. Обслуговування читачів з допомогою інформаційних технологій суттєво відрізняється від традиційного:
⦁ користувачу стають доступні світові інформаційні ресурси;
⦁ створюються індивідуальні умови використання інформації;
⦁ з’являються «віртуальні користувачі», характерною особливістю яких є висока інформаційна культура.
Головним завданням бібліотек завжди було популяризація книги і читання. На жаль, сьогодні в бібліотеках України, як і в інших країнах світу, спостерігається зниження інтересу до читання. Впровадження в практичну діяльність поруч з традиційними інноваційних форм масової роботи – запорука успіху, запорука більшого залучення до бібліотеки нових користувачів.

3.1 Використання інноваційних форм і методів роботи бібліотеки як засіб формування ключових компетенцій

Провідним напрямком модернізації бібліотечної справи є її інформатизація: впровадження і розвиток в бібліотеках нових інформаційних технологій, формування і використання електронних ресурсів, впровадження мультимедійних технологій, розвиток мережевої взаємодії бібліотек, підключення до світової системи Інтернет.
З давніх часів бібліотеки одночасно були сховищами документів і основною базою для навчання. Роль же сучасної бібліотеки, в першу чергу освітянської, підвищується в багато разів: необхідно надати підліткам знання, підготувати їх до життя в суспільстві, де накопичення інформаційних масивів йде дуже швидкими темпами. Успішно справитися з цією роллю можна лише за умови активного використання і впровадження сучасних новітніх технологій. Сьогодні в Україні йде процес становлення нової системи освіти й виховання, зорієнтованої на входження у світовий освітній простір. У цих умовах бібліотекарю необхідно орієнтуватися в широкому аспекті інноваційних ідей, технологій.
Інновація – процес створення і впровадження нових засобів для розв’язання тих методів в бібліотечній роботі, які досі здійснювались по-іншому: відкриття нових форм, методів, способів бібліотечної діяльності, вихід за межі відомого в бібліотечній практиці, творча реалізація нових теоретичних концепцій, ідей, технологій, систем.
Нові технології, що використовуються у роботі бібліотеки, характеризуються нетрадиційними формами набуття знань, відсутністю оцінювання. Це дозволяє створювати оптимальні умови для взаємодії учня, педагогічного працівника, бібліотекаря щодо аналізу та вирішення реальних проблем молодої людини, проектування шляхів їх розв’язання. В інноваційній діяльності бібліотекар надає перевагу сучасним технологіям, які сприяють формуванню творчої особистості. [1, с.17].
Сучасна молодь більше схильна до електронних джерел інформації.
Поява комп’ютера в бібліотеці навчального закладу викликає багато суперечок, але, здається, вже ні в кого більше не виникає сумнівів, що він не замінить книгу. Часто електронна машина нерідко сприймається як зло, як дуже шкідлива забава. Між тим очевидно – зло міститься не в самому комп’ютері, а в його невмілому використанні. Як показує досвід, у процесі роботи з комп’ютером у молодих людей проблеми технічного характеру не виникають. Завданням бібліотеки є не тільки створення і забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів, але і виховання інформаційної культури, перетворення бібліотеки в центр інтелектуального розвитку учня. Бібліотека є одним з гарантів реалізації в суспільстві прав підлітка на вільний доступ до інформації, до духовних цінностей світової та національної культури.
Серед сучасних інноваційних форм масової роботи можна назвати такі: «Буктрейлер», «Вебінар», «Копаст», «Лібмоб», «Підкастинг», «Франдрейзинг», «Флешмоб», «Форум-театр», «Хаукаст», «Бібліотечне ревю», «Бенефіс читача», «Віртуальні екскурсії», «Прем’єра книжки», «Презентація книжки», «Літературний аукціон», «Літературне лото», «Літературні подорожі», «Квест» та інш.
Особливостями нетрадиційних форм роботи з читачами - підлітками є:
- новизна в назвах масових форм роботи бібліотеки;
- обов'язкова наявність діалогу бібліотекаря із читачами й читачів між собою;
- використання елементів дискусії як в усних так і в наочних формах ;
- популяризації літератури;
- наявність ігрових моментів, завдань;
- наявність елементів театралізації та музичного оформлення під час заходів;
- рекомендації літератури;
- наявність зворотного зв’язку між бібліотекарем і читачами під час заходу й після його завершення.
Сьогодні бібліотека навчального закладу заявила про себе, як про установу, спроможну забезпечити якісне задоволення потреб користувачів. Ії діяльність має бути помітною, а це неможливо без наполегливої та клопіткої роботи з підвищення її соціального статусу.
Реалізації цієї мети можуть сприяти:
- широке визначення Міжнародного дня шкільних бібліотек;
- презентація діяльності освітянських бібліотек в засобах масової інформації;
- розробка цільових проектів і комплексних програм, спрямованих на просування читання і інформаційної грамотності;
- організація різноманітних акцій, творчих конкурсів тощо.
У «Рекомендаціях з освітньої політики» як стратегічний напрямок зазначено: «Сьогодні актуальності набуває поняття компетентностей, що пов’язано з багатьма чинниками, оскільки компетентності… є тими індикаторами, які дозволяють визначити готовність учня до життя, його подальшого розвитку й активної участі в житті суспільства». На думку сучасних педагогів, саме набуття цих життєво важливих компетентностей дає людині можливість орієнтуватись в сучасному суспільстві, формує здатність особистості швидко реагувати на запити часу. [1, с.16].
Компетентність – загальна здатність особистості, яка характеризується складними вміннями, навичками, що базуються на знаннях, які дають змогу ефективно діяти або виконувати певну функцію. У педагогіці є аксіома: інтелект формується інтелектом, характер виховується характером, особистість формується особистістю, успішні учні виховуються успішним учителем. В нових умовах соціально-економічного розвитку потрібні методи , які дозволять по-новому організувати процес навчання. Отже, необхідність формування ключових компетенцій, як і знань для життя, вимагають інших методів, технологій навчання й виховання.
Дослідження, проведені Національним тренінговим центром США у 80-х роках ХХ ст., засвідчують, що інтерактивне навчання вможливлює різке збільшення відсотків засвоєння матеріалу, що впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю. Результати цих досліджень дістали назву «Піраміда учіння», яка демонструє, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція – 5%, читання – 10%), а найбільших – за умов інтерактивного (дискусійні групи – 50%, практика через дію – 75%, навчання інших або негайне застосування знань – до 90%). Освічена людина в сучасному суспільстві не тільки і не скільки людина, що володіє знанням, а людина, яка вміє здобувати, набувати знання, робити це цілеспрямовано, з потреби, вміє застосовувати знання у будь-якій ситуації.
Отже, бібліотека дійсно покликана зробити вагомий внесок у формування компетентностей учня, що базуються на знаннях, досвіді, здібностях, які набуто завдяки активному навчанню, самоосвіті. Такий тип навчання передбачає застосування методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Активність як риса особистості передбачає, що учень стає суб’єктом діяльності й керує своїм власним розвитком з урахуванням загальнолюдських цінностей, вимог суспільства. [10, с.43]
Оволодіння комунікативною, інформаційною та соціально-культурною компетентністю − одна з необхідних умов успішності навчальної, пізнавальної, творчої діяльності в інформаційному суспільстві, результатом якої є здатність активно приймати рішення;
готовність брати на себе відповідальність;
врегулювання конфліктів ненасильницьким шляхом;
опанувати усним і писемним спілкуванням;
оволодіння інформаційними технологіями;
уміння здобувати, критично осмислювати й використовувати
різноманітну інформацію; потреба й уміння самореалізовуатися й самоорганізовуватися.
Таким чином одним із кращих прикладів формування та розвитку життєвих компетенцій учнів є проектна методика, яка сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку.
Навчити в навчальному закладі всьому неможливо. Рано чи пізно знання застаріють і людина стане функціонально недієздатною. Виникає потреба вироблення в учня вміння навчатися самостійно знаходити необхідне джерело інформації, застосовувати знання, набуті впродовж життя, у власній практичній діяльності. Тобто бути освіченою і компетентною людиною, яка може адаптуватися в умовах постійних змін.

3.2 Нові нетрадиційні форми масової роботи бібліотеки
1. Діалог-огляд.
Творчий підхід до роботи може перетворити традиційну масову форму в нову й набагато цікавішу. Як, наприклад, діалог-огляд. Його рекомендовано проводити для користувачів підліткового віку з метою більш поглибленого знайомства з проблемними статтями з газет і журналів однієї тематики.
На відміну від бібліографічного огляду діалог-огляд проводять два учасники: бібліотекар та фахівець у цій галузі. Бібліотекар пропонує читачам статті із журналів, розкриває тему, проблему, авторську позицію. При цьому він звертається до свого співрозмовника із запитаннями: чи погоджується він з автором статті; яка його думка щодо питань, висвітлених автором. Співрозмовник відповідає на поставлені запитання, висловлює свій погляд, наводить приклади із повсякденного життя та досвіду роботи, підсумовує сказане.
Такий діалог-огляд можна проводити з питань права, охорони здоров’я та психології підлітків, екології та історії рідного краю, запросивши на них фахівців. Ця форма роботи допоможе слухачам краще зрозуміти проблему, висвітлену в статтях, співвіднести її з місцевими умовами, виробити власну точку зору з даного питання.
До відносно нових форм роботи з періодичними виданнями відносять прес-калейдоскоп. Це – комплексна форма, що включає в себе декілька заходів (наприклад: виставку, диспут, вікторину чи конкурс, прес-конференцію чи бесіду за круглим столом і тощо). Усі заходи об’єднані єдиною метою, тематичним спрямуванням, предметом розгляду, колом учасників. Головна роль відводиться у прес-калейдоскопі періодичним виданням та публікаціям, вміщеним на їх сторінках.

2. Прес-конференція.
Однією зі складових частин прес-калейдоскопу є прес-конференція. Ця форма роботи запозичена з журналістської практики і являє собою своєрідний вечір запитань та відповідей за визначеною темою. Цей захід потребує ретельної підготовки як бібліотекарів, так і користувачів. Більше розрахований на читачів-підлітків.
Заздалегідь треба визначити тему прес-конференції, можна також підготувати частину запитань від читачів. Тему прес-конференції треба обирати актуальну, яка дійсно цікава даній категорії учасників. Наприклад: «Як уберегти себе від шкідливих звичок?», «Освіта сьогодні», «Що чекає майбутнього випускника?», «Різні погляди на різні професії» тощо.
Прес-конференція проходить у вигляді ділової гри-діалогу «кореспондентів», якими є всі присутні читачі, з представниками «прес-центру». «Прес-центр», який складається з бібліотекарів та запрошених фахівців відповідно до теми конференції, відповідає на питання «кореспондентів». Але конференція пройде більш цікаво і з користю, якщо присутні не будуть сторонніми слухачами, а самі візьмуть активну участь у її проведенні, будуть задавати питання, з’ясовувати думки спеціалістів щодо порушених проблем, ділитися власними враженнями про прочитані статті.
Частину відповідей на запитання читачі можуть одержати у «прес-центрі» у формі індивідуальних списків літератури, тематичних добірок з рекомендацією не тільки статей, а й книжок з даної проблеми.

3. Прес-діалог.
Прес-діалог –– це технологія роботи з періодичною пресою, яка сприяє розвитку інтересу до аналізу проблемних статей і вчить робити цей аналіз.
Учасники прес-діалогу виконують роль журналістів. Для прес-діалогу вибирають статтю або кілька статей зміст, яких цікавить всіх. Всі читають її заздалегідь, або під час зустрічі. Потім формуються групи по 4-5 журналістів, які обговорюють матеріали свого колеги.
Запитання складають колегіально і адресують їх іншим групам. Запитання мають бути проблемними. Опоненти прес-діалогу – це знавці проблеми. Прес-центр фіксує цікаві висловлювання і зразу ж випускає «Блискавку», готує дружні шаржі. Ведучий стежить за послідовністю запитань і відповідей, керує діалогом.

4. Літературні ігри.
Літературні ігри – активні форми масової роботи бібліотеки з читачами. Ефективність ігрових технологій вимірюється підвищенням пізнавальної та емоційної активності читачів, їх попитом на літературу, більш глибоке і зацікавлене опрацювання та засвоєння матеріалу. Літературні ігри активізують читання учнів, стимулюють їх звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, посилюють сприйняття та поглиблюють навички самостійної роботи з книгою.
Літературні ігри можна класифікувати на рольові (перевтілення читача в літературного героя), інтелектуальні (в їх основі лежить процес «розгадування» книги, її автора, літературних героїв), особистісно-рольові, пізнавальні та ін. Всі вони розвивають ініціативу, логічне мислення, творчі здібності читачів, формують художні та естетичні смаки.

4.1. Літературне лото.
Колективна гра-змагання для знавців художньої літератури, у якій беруть участь дві команди з однаковою кількістю гравців. Завдання для гравців – уривки з літературних творів, написані на невеликих картках. Загальне число карток із завданнями має дорівнювати кількості гравців в обох командах. Кожному гравцеві дається одне завдання.
За стилем та змістом уривка гравець має визначити назву книги та її автора. Визначивши автора та назву твору, гравець знаходить книгу на книжковій виставці, яка була спеціально організована для гри. На ній представлені не тільки ті книги, уривки з яких склали текст завдань, а й ті, що не мають відношення до гри.
Окрім карток з текстом та книжкової виставки, необхідно також приготувати два ігрових поля. Кількість клітин на ігрових полях має відповідати числу завдань на картках, призначених для кожної команди.
Гравці по черзі обирають собі картки із завданнями, зачитують вголос і повідомляють через хвилину свій варіант відповіді та демонструють відповідний експонат книжкової виставки. Якщо відповідь, на думку журі, правильна, гравець заштриховує одну клітинку свого ігрового поля. Перемагає та команда, яка першою заштрихує всі клітинки або на рахунку якої заштрихованих клітинок виявиться більше.
Таким чином можна провести і тематичне лото: мовне, екологічне, правове, історичне тощо. У такому випадку може використовуватися не тільки художня література, а й різноманітні словники, довідкові видання.

4.2. Літературний лабіринт.
Літературний лабіринт – літературна гра, яка проводиться в декілька турів. Кожний тур – подорож у різні жанри літературного світу: поезію, епічну прозу, фантастику, драматургію тощо.
За умовами гри готуються запитання на відповідну тему. Всі учасники по черзі дають відповіді на запитання. Відповідь є своєрідним ходом по лабіринту. На великому стенді-лабіринті ці ходи визначаються стрілками з номерами учасників. Першими вдало проходять лабіринт ті, хто дає правильну відповідь, вказуючи літературні джерела.
У грі можуть брати участь усі запрошені на захід, оскільки на кожний новий тур склад команд може поновлюватися; практикується також допомога залу для відповіді на складні запитання.

4.3. Літературний диліжанс.
Літературний диліжанс проводиться у вигляді «подорожі» за творами окремого автора або групи авторів.
В оформленні використовуються квитки, фішки, сигнальні знаки, намальована на аркуші ватману карта дороги з умовними зупинками. Умовною платою за проїзд є відповідь читача на літературне запитання. Всім, хто відгадує правильно, видаються проїзні квитки, в яких вказано кінцевий пункт подорожі. Кількість загадок відповідає кількості учасників гри.
Кожного разу ведучий оголошує зупинки, і ті «пасажири», які «ідуть» до цієї станції, починають змагатися: хто перший піднімає сигнальний знак, той і відповідає на запитання. За правильну відповідь гравці отримують фішки. Володар найбільшого числа фішок нагороджується призом.

4.4. Літературний аукціон.
Літературний аукціон – гра, в якій використовується головний принцип аукціону: перемагає той, чия правильна відповідь на запропоноване питання буде останньою.
Для проведення гри необхідно підготувати книжки для «продажу» (це обов’язково мають бути видання, що викликають зацікавлення та знайомі тій читацькій аудиторії, з якою проводиться захід), а також підібрати запитання, які будуть запропоновані учасникам аукціону.
Гру проводить «головний аукціоніст». Для нього потрібно підготувати дерев’яний молоточок та маленький дзвіночок.
Завдання можуть бути різними, проте потрібно передбачити велику кількість варіантів відповідей. Наприклад: наводиться прізвище відомого письменника, гравці один за одним повинні називати його твори. Після кожної правильної відповіді «аукціоніст» повільно рахує до трьох; той з гравців, хто останнім дає вірну відповідь, вважається переможцем і отримує право «купити», тобто взяти на свій формуляр книгу, яка його цікавить.
Турнір ерудитів – командна ігрова форма, яка сприяє закріпленню отриманих читачами знань та вмінь.
Бібліотекарі спільно з учасниками визначають тему турніру, яка може бути з будь-якої галузі: на знання історії рідного краю, художньої літератури, правил етикету і т.д. Під час підготовки турніру шляхом бесід, оглядів літератури, організації книжкових виставок необхідно познайомити учасників з книгами, журналами, газетними публікаціями, що висвітлюють обрану тему.
Турнір може проходити за такими етапами:
1. Привітання (або візитка).
2. Розминка. Ведучий задає кожній команді по декілька питань-ситуацій за темою турніру. Учасники через 1-2 хвилини обговорення повинні запропонувати варіант вирішення проблеми.
3. Конкурс капітанів.
4. Творчий конкурс (або конкурс на застосування практичних навичок за темою).
5. Домашнє завдання.
6. Підбиття підсумків (нагородження учасників і переможців).
Для оцінки відповідей команд створюється журі, яке повинно оцінювати швидкість та якість виконання завдань, повноту відповідей на запитання, грамотність та оригінальність домашнього завдання. Приміщення, в якому буде проходити турнір, необхідно оформити виставками літератури, плакатами, гумористичними малюнками з теми турніру, а також необхідно передбачити музичне оформлення заходу.

5. Бібліотечний уїк-енд.
Для всіх категорій користувачів рекомендуємо організувати бібліотечний уїк-енд – відпочинок у бібліотеці. Це комплексний захід, для підготовки якого необхідно створити робочу групу, куди ввійдуть працівники бібліотеки, представники організацій, спільно з якими буде проводитися захід, читацький актив.
До програми уїк-енду можуть входити: зустрічі-бесіди з людьми різних професій; різноманітні літературні конкурси, ігри, вікторини; огляди літератури; бесіди-рекомендації; обговорення телепередач та цікавих книг; виставки літератури та виробів декоративно-прикладного мистецтва, екскурсії; засідання бібліотечних клубів. У програму дня добре було б включити такий захід, як фотографування на пам’ять.
Своєрідною формою відпочинку в бібліотеці є коктейль-презентація. Це масовий захід, організований для широкого кола читачів, який проходить в урочистій обстановці за бокалом коктейлю, соку і має на меті ознайомити присутніх з масовими заходами, запланованими на наступний рік, привернути до них належну увагу. При підготовці слід подбати про рекламу, адресувати запрошення спонсорам бібліотеки, ЗМІ.

6. Поетичний альбом.
Поетичний альбом є одним з основних різновидів відомого і часто використовуваного бібліотекарем усного журналу.
Мета заходу – популяризація поетичного слова. Методика його проведення передбачає традиційні «сторінки», участь ведучих, читців, любителів поезії, поетів (як професійних митців, так і земляків-аматорів), які познайомлять учасників заходу з власним творчим доробком.
Однією із сторінок альбому неодмінно виступає книжкова виставка (бажано озвучена), перегляд чи бібліографічний огляд.
Перехід від однієї сторінки до іншої позначає перегортання сторінок реально художньо оформленого макета «поетичного альбому».

7. «П’ять хвилин з мистецтвом».
П’ять хвилин з мистецтвом це цікава форма, яка дозволяє регулярно спілкуватися з музикою, поезією, живописом та іншими видами мистецтва.
Проведення названої форми роботи вимагає створення невеликої групи учнів-читачів різних вікових груп. Вони отримують завдання. Сценічна подача може бути різна, як то: «П’ять хвилин з музикою», «П’ять хвилин з поезією», «П’ять хвилин у художньому залі», «Виставка однієї картини» та ін.
Психологія проведення цих заходів вимагає підбору одного з музичних, поетичних творів чи творів мистецтва.

3.3 Інноваційні форми масової роботи бібліотеки
ДПТНЗ « Сумське ВПУ будівництва і дизайну» та методика їх проведення

«Хто володіє інформацією, той володіє світом», під таким гаслом проводиться спільна робота бібліотеки та педагогічного колективу ДПТНЗ «Сумське ВПУ будівництва і дизайну». В своїй роботі бібліотека училища поєднує традиційні, добре відомі, форми бібліотечної роботи та прагне впроваджувати в практику новітні інноваційні форми та методи.
Для виконання вищезазначених завдань в нашому навчальному закладі створені всі необхідні умови: бібліотека розміщена в світлому, затишному, естетично оформленому приміщенні, є читальний зал, окреме місце для збереження художньої, навчальної літератури, підручників. Кожного року бібліотека передплачує різноманітні періодичні видання, педагогічну пресу, фахові журнали з метою надання методичної допомоги педагогічним працівникам, здійснення інформаційно-просвітницької роботи серед учнів.
Завдяки оснащеності оргтехнікою бібліотека ДПТНЗ «Сумського ВПУ будівництва і дизайну» має можливість надавати інноваційні послуги:
- можливість для користувача знаходити бажану інформацію з найбільшою повнотою й точністю за найменших витрат зусиль і часу в усьому інформаційному просторі;
- сканування текстів та документів, запис інформації на диск та інші електронні носії інформації, набір та друк необхідних текстів, ксерокопіювання.
- доступ до повнотекстових баз даних надає можливість користувачу їх переглянути, скинути собі необхідну інформацію.
- можливість користувачам працювати в мережі Інтернет, використання електронної пошти.
Запровадження інноваційних форм популяризації літератури і нетрадиційного розкриття книжкових багатств, дозволяє користувачам виявити і поповнити свої пізнання в різних галузях знань, розкрити творчий потенціал. Особливість таких форм полягає в тому, що їм притаманні: новизна у назві, діалог бібліотекаря з читачами і читачів між собою, наявність елементів театралізації у викладі інформації, ігрові моменти, своєрідна атрибутика, що передає специфіку запропонованої форми, активна участь читачів у проведенні заходу. Досвід підтверджує, що ті заходи, де читачі є активними учасниками, виявився для них найцікавішими. Таким чином, прагнення бібліотекаря співпадає з бажаннями читачів, які хочуть спілкуватися, збагачуватися новою інформацією в живій, динамічній ситуаційній формі.
Серед таких заходів. які були проведені останнім часом у бібліотеці училища можна зазначити: інтерактивні вікторини «Розумники і розумниці», «Ми – українці», віртуальні подорожі «Вулицями рідного міста», «Сім чудес України», літературні вернісажі «Писанкова Україна», «Квіти українського віночка», флешмоб «Зупинимо СНІД» та ін.
Однією з найпоширеніших, найпопулярніших та найдоступніших форм роботи бібліотеки училища є книжкові виставки, один із засобів впливу на інформаційну поведінку читача. Цінність цієї форми роботи для читача визначається тим, що він може взяти книгу з виставки, погортати її, швидко переглянути ілюстрації, зміст, передмову. Таке первісне ознайомлення з книгою поглиблює і робить більш цілеспрямованим інтерес читача. Пошук нових підходів до організації книжкових виставок проявляється в різних напрямках і робить їх цікавими, захоплюючими, та емоційними.
Характерною особливістю сучасного дизайну книжкових виставок є використання «не бібліотечних матеріалів». Залежно від теми й мети книжкової експозиції для поглиблення змісту представленої літератури, оригінальності, побудови й викладу матеріалів, бібліотекар використовує в оформленні виставок предмети побуту й прикладного мистецтва, малюнки, листівки, карти, відповідну символіку. Творчий підхід перетворює традиційну масову форму в нову й набагато цікавішу.
Користуються популярністю «виставки-вернісаж» і де представлено не тільки книжки – «Місто над Пслом», «Край казкової природи» але й репродукції картин, також читачам дуже подобається «виставки-ікебани» з використанням квітів – «Душа народу у його творіннях» і «виставки-подорожі» – «Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм», «Гомін віків», – з використанням предметів побуту та малюнків, «Народна символіка України» – з використанням символіки.
Під час проведення класних годин та масових заходів використовувались: виставка-реквієм – «Війна. Народ. Перемога», «На Аскольдовій могилі поховали їх», виставка-діалог – «Конституція – основний Закон України», виставки-роздуми – «Ким бути?», «Шлях до професії», виставка запитання-відповідь – «Чудеса науки и техніки», де розміщено звернення та запитання до читачів, на які можна відповісти, тільки прочитавши книгу.
До нових форм роботи з періодичними виданнями відноситься також «прес-калейдоскоп» – комплексна форма, що включає в себе декілька заходів (наприклад: виставку, диспут, вікторину чи конкурс) – «У колі друзів». Кожного року проводиться виставка-хобі – «Моє хобі у вільний час».
Мій досвід проведення масових заходів підтверджує, що їх ефективність залежить від активності читачів. Намагаюсь використовувати оригінальні, близькі юнацтву форми роботи. Підлітки, як відомо, віддають перевагу діалоговим, дискусійним, ігровим формам спілкування тому, що вони посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися, цікаво провести вільний час. У бібліотеці училища масові заходи часто проходять у формі літературної гри, вікторини, брейн-рингу, літературних екскурсій, олімпіади літературних ерудитів, експрес-інформації, тощо.
«Літературні ігри» активізують читання учнів, стимулюють їхнє звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, підсилюють сприйняття, поглиблюють звичку до самостійної роботи із книгою, розвивають логічне мислення, творчі здібності читачів, формують художні та естетичні смаки. «Літературні ігри» проводяться в декілька турів, кожний тур – подорож у різні жанри літературного світу, з використанням маршрутів, щоденників мандрівки, карти з умовними зупинками: «Сім чудес України», «Історичний калейдоскоп Сумщини», «Казковий світ рідної природи». Найулюбленіші «літературні ігри» учнів училища – «Зустріч з зіркою», «Чи уважно ти читаєш твори?», «Розумники й розумниці».
Під час проведення бібліотечно-бібліографічних уроків також використовується «літературне лото» - колективна гра-змагання для знавців художньої літератури, у якій беруть участь дві команди з однаковою кількістю гравців. Завдання-уривки з літературних творів, написані на невеликих картках. Визначивши автора та назву твору, гравець знаходить книгу на книжковій виставці, яка була спеціально організована для гри. На ній представлені не тільки ті книги, уривки з яких склали текст завдань, а й ті, що не мають відношення до гри – «Відгадай твір», «Улюблені літературні герої». Цей вид роботи використовую під час опрацювання довідкової літератури: «Книжки, які знають усе». Також формуванню інформаційної культури читача сприяють такі заходи – гра-обмін «Книговорот» (день обміну учнів книжками), «Товар обличчям» (потрібно розгорнути книгу на цікавій сторінці). «Літературний лабіринт», «літературний диліжанс», «літературна мандрівка» - ці види масових заходів дуже часто використовую під час проведення Тижня дитячої та юнацької книги.
Традиційно кожного року в період новорічних свят в бібліотеці відбувається театралізоване дійство – «Святкові вечорниці», в яке обов’язково включаються вікторини за участю літературних героїв, які пропонують читачам запитання, відповіді на які можна знайти в рекомендованих книгах.
В нашій бібліотечній практиці з’явився ще один інтерактивний метод – «рекомендація прочитаних книг». «Почитай, не пожалкуєш!» – таку назву носить подібна презентація. Цей метод є досить ефективним, адже це можливість продемонструвати учням, що читання пов’язане не тільки з навчанням, але й може приносити радість. Однією з умов проведення цього заходу є завдання не лише прочитати й цікаво розповісти про книгу, але й знайти літературознавчі матеріали, рецензії на цю книгу та відомості про автора.
Ефективними технологіями популяризації літератури та періодичних видань є «експрес-інформації» – «Календар знаменних та пам'ятних дат», «Година цікавих повідомлень». Також для користувачів бібліотеки, з метою більш поглибленого знайомства з статтями з журналів однієї тематики, проводжу діалог-огляд – «Є така держава - Україна» та «Закон і ми». «Творчість наших земляків», «Вибір життєвого шляху».
До нових форм роботи з періодичними виданнями відноситься також «прес-калейдоскоп» – комплексна форма, що включає в себе декілька заходів (наприклад: виставку, диспут, вікторину чи конкурс) «Духовний діалог», «Твої права та обов'язки».
Я, як бібліотекар, постійно працюю над підвищенням свого фахового рівня, займаюся самоосвітою, слідкую за новинами, що з'являються у журналі «Шкільний бібліотекар», газетах «Освіта України», «Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України».
Позитивною рисою інновацій у роботі бібліотеки є те, що вони сприяють популяризації фондів бібліотеки, задоволенню читацьких інтересів різних вікових груп учнів, розкривають перед ними творчі можливості. Використання активних форм популяризації літератури, поєднання традиційних та інноваційних методів роботи, новітніх технологій, презентацій допомагають краще й якісніше проводити масові заходи, заохочують підлітків до активного читання, в учнів формується стійкий інтерес до книги, глибокі теоретичні знання і практичні навички роботи з нею.

ІІІ. ВИСНОВКИ
Пріоритетним завданням сучасного навчального закладу є підготовка молодої людини до життя: виховання особистості, здатної самостійно здобувати інформацію, вирішувати проблеми, використовувати власний досвід, критично мислити, вміти співпрацювати, організовувати свою роботу. У цьому контексті роль бібліотеки в житті навчального закладу незаперечна. Адже бібліотека – це живий організм, що постійно росте і змінюється на вимогу часу.
Бібліотека «ДПТНЗ Сумське ВПУ будівництва і дизайну» є не лише джерелом інформації, місцем для проведення різних цікавих заходів, осередком спілкування, але й центром інформаційного супроводу, інтелектуального розвитку учня та підвищення педагогічної майстерності педагога.
У бібліотеці нашого навчального закладу створюються умови, які стимулюють самоосвіту та потребу в опануванні основ інформаційної культури. Залишаються актуальними питання бібліотечно-бібліографічної грамотності, тому провідним у роботі бібліотеки училища залишається виховання любові до книги, культури читання, уміння користуватись бібліотекою. Коли читач вільно орієнтується в інформаційному просторі, він зможе почерпнути для себе максимум потрібної інформації, що в свою чергу створить нові можливості для розвитку особистості. Тому бібліотека училища здійснює пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів книгою, спонукання до творчості, самостійності, підвищення розумової активності.
Поєднуючи традиційні та інноваційні форми роботи, я, як бібліотекар, постійно працюю над тим, щоб заохотити учнів до читання, зацікавити книгою, стимулювати педагогічних працівників і учнів до використання наявних у бібліотеці інформаційних ресурсів.
Використання інноваційних форм і методів у бібліотечній роботі має загальноосвітню цінність, адже сприяє розвитку ініціативності, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями, педагогічними працівниками, бібліотекарями. Учні не мають на меті отримання відмінної оцінки з будь-якого навчального предмета, а прагнуть набути власний позитивний досвід та корисні дослідницькі навички. Відповідно, моїм завданням, як бібліотекаря, є створення ситуації успіху, заохочення до виконання того виду пошукової, навчальної чи дозвільної діяльності, яка їм подобається і якій вони надають перевагу. Досягти успіху можна лише чіткою організацією, створенням атмосфери доброзичливості, наданням кожному учню можливості проявити себе, відчути власну значущість. У юнацькому віці важливим є творчий процес. Там, де є творчість, ентузіазм, партнерство – там буде й успіх.
В системі освіти вводяться нові програми, технології навчання, а головним залишається формування вміння учнів навчатись, швидко реагувати на зміни, практично думати, шукати та переробляти необхідну інформацію. Навчання та виховання без книжки неможливе. Хороша книга поряд зі словом педагога, бібліотекаря найдієвіше впливає на душу дитини.
Отже, головним завданням бібліотеки училища як інформаційного центру є надання читачам інформації, необхідної для успішного існування в сучасному інформаційному суспільстві, де знання відіграють вирішальне значення, прищеплювати учням потребу в постійній самоосвіті, створювати умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина , яка чітко орієнтується в сучасних реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, є підготовленою до життя і праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

⦁ Гаркуша В. В. Інформаційні технології в бібліотеці / В. В. Гаркуша // Шк. б-кар. – 2010. - №1. – С. 15-17.
⦁ Дяченко Н. І. Творчий підхід до бібліотечної справи / Н. І. Дяченко // Шк. б-кар. – 2011. - №1. – С. 7-9.
⦁ Єрмакова В. В. Розвиток особистості школяра засобами бібліотеки школи / В. В. Єрмолова // Шк. б-ка. – 2008. - №1. – С. 44.
⦁ Єрмолова О. В. Інноваційні технології в роботі шкільних бібліотек / О. В. Єрмолова // Шк. б-кар. – 2012. - №10. – С. 3.
⦁ Макаренко Л. С. Спільна робота шкільного бібліотекаря з учителями -предметниками / Л. С. Макаренко // Шк. б-ка. - 2006. - №8. – С. 18 – 19.
⦁ Немченко О. М. Сучасна бібліотека як інформаційний центр навчального закладу / О. М. Немченко // Шк. б-кар. – 2012. - № 3. – С. 6-12.
⦁ Пешкова М. І. Шкільна бібліотека та її роль у навчально-виховному процесі школи / М. І. Пешкова // Шк. б-ка. – 2008. - №3. – С. 94 - 98.
⦁ Пірус Т. П. Інноваційні технології в роботі бібліотеки / Т. П. Пірус // Шк. б-ка. – 2008. - №2. – С. 39.
⦁ Полохач Т. М. Сучасна бібліотека – центр підтримки та розвитку культури читання / Т. М. Полохач // Шк. б-кар. – 2013. - №5. – С. 8-14.
10. Рабінович Г. І. Впровадження кращих методик та технологій у роботі з книгою в позаурочний час / Г. І. Рабінович // Шк. б-ка. – 2008. - №2. – С. 40 - 42.
11. Рабінович Г. І. Перетворіть читання на захоплення / Г. І. Рабінович // Шк. б-ка. – 2008. - №2. – С. 132.
12. Хоменко О. І. Сучасний учень і культура читання / О. І. Хоменко // Шк. б-ка. – 2008. - №2. – С. 90 – 94.
13. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ITZN_2014_41_3_13.pdf
14. http://royal.pingdom.com/2013/01/16/internet-2012-in-numbers/

ДОДАТКИ

Сценарії масових заходів
Книга та комп’ютер
в інформаційному суспільстві
(урок-діалог)

Мета: допомогти дітям зрозуміти, що оволодіння основами інформаційної культури підготує їх до будь-якого виду пізнавальної діяльності, забезпечить здатність жити в інформаційному суспільстві.
Обладнання: комп'ютер, мультимедійна дошка.

Хід заходу

Бібліотекар. Доброго дня! Розвиток потенціалу людини, навичок і вмінь у століття інформації, формування інформаційної культури особистості має відбуватися з дитинства. У XXI столітті книга й комп’ютер – найавторитетніші джерела інформації. Щоби бути освіченою людиною, необхідно багато читати, знати Інтернет тощо. Друзі! Вам пощастило жити у Століття інформації.
Що ми розуміємо під словом «інформація»? (Відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність; повідомлення про щось)
Ми оточені інформацією завжди: коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимося телевізор, спілкуємося між собою. Запитання, відповіді, прохання, посмішки, рухи – усе це передача інформації. Взагалі, необхідність висловлювати й передавати інформацію спричинила появу мови, писемності, мистецтва, книгодрукування, телебачення, обчислювальної техніки. Технічний прогрес створив нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування, а разом із ними – нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше – періодичні друковані видання, потім – телеграф, радіо, телебачення та, зрештою, Інтернет.
На початку XXI століття книга й комп'ютер є найавторитетнішими джерелами інформації. Саме про них ми сьогодні поговоримо.

Бібліотекар. Згадайте, коли з’явилася перша книга? (У 4-3 тис. до н. е.)
Чим книга прислужилася людству? (У книгах відображено історію людства, його досвід, думки, почуття тощо.)
Згадаймо, як любили й поважали книгу наші предки. Народна мудрість каже: « Книга вчить, як на світі жить.»
«Книга – джерело життя», «З книгою жити – з добром дружити», «Книга не пряник, а дітей до себе манить», «Книгу читають не очима, а розумом», « Книга корисна, коли її читають», «Книга – дзеркало життя», «Книга мала, та серцю люба».
Багато видатних людей висловлювали такі думки про книгу: «Люди перестають мислити, коли перестають читати» - Д. Дідро. «Книги – діти розуму» - Дж. Свіфт. «Книжки – кораблі думки, що мандрують хвилями часу» - Ф. Бекон, «Завдання книг – полегшити, прискорити пізнання життя, а не замінити його» - Я. Корчак .
«Книги подібні до річок, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості. Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони –узда для тіла й душі. Мудрість – велика» – Повість минулих літ

Бібліотекар Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Сьогодні світ заполонили комп’ютери.
Комп’ютери почали активно входити в наше життя після Другої світової війни. До 1960 р. в усьому світі використовували не більше ніж 7 тисяч комп'ютерів. 1993 року настав історичний перелом, коли вперше обсяг виробництва персональних комп’ютерів перевищив обсяг виробництва легкових автомобілів і досяг 35,4 млн. одиниць.
Де застосовують комп'ютери?
Відповіді учнів

Бібліотекар. Сучасний комп’ютер пише музику й вірші, малює, грає в шахи, розмовляє. Він практично вміє робити все те, що й людина. Сьогодні світ переживає процес бурхливої інформатизації та стрімкого збільшення обсягів інформації.
Найрозумніший комп’ютер у світі має назву «Стимулятор Землі». Його створили японські спеціалісти з м. Йокогама. Він складається із 640 суперкомп’ютерів і займає площу чотирьох тенісних кортів. Лідер у списку 500 найшвидших комп’ютерів нашої планети виконує 35 млрд. операцій за секунду. З його допомогою моделюють процеси, які відбуваються на Землі, зокрема передбачають природні катастрофи.

Бібліотекар. Активно розвивається електронно-обчислювальна техніка, що робить інформацію доступною практично кожному. Вчені говорять про «інформаційний вибух», «інформаційну революцію», «інформаційну цивілізацію».
Як змінилася книга в наш час?
Що ви знаєте про електронні книги?
Відповіді учнів

Бібліотекар. Останнє досягнення комп’ютерних технологій – «жива» книга (Living Book). З допомогою комп’ютера можна не лише читати текст і переглядати картинки, а й чути голоси персонажів, «оживляти» ілюстрації, грати в цікаві ігри. Навіть є такі електронні книжки-ігри, які дають можливість не тільки ознайомитися з авторським варіантом твору, а й самому впливати на перебіг сюжету.
Як ви гадаєте, у майбутньому друкована книга залишиться чи її замінить комп'ютер?
Чому ви надаєте перевагу – книзі чи комп’ютеру?
Чи можна бути освіченою людиною, якщо не знаєш комп’ютера?
Чи можна бути сучасною людиною, якщо не читаєш книг?
З якого джерела (книги чи комп'ютера) ви частіше одержуєте основну інформацію та знання?
Відповіді учнів

Бібліотекар Згадаймо давньогрецький міф про Лабіринт. Виявляється, що книжковий світ, а особливо світ комп’ютерний, віртуальний, і є тим самим Лабіринтом, де на молодого й недосвідченого користувача чатує небезпека, справжній жахливий «Мінотавр». Головна проблема сьогодні – це проблема вибору. Як відрізнити потрібну інформацію від непотрібної, глибоку – від поверхневої, корисну – від беззмістовної та шкідливої?
Досить часто знання художньої літератури обмежені гортанням детективів; з телевізійних програм ми обираємо для перегляду лише бойовики, а комп’ютер використовуємо для сумнівних ігор.
Кібернетика подібна до того, що в часи середньовіччя вважали «чорною магією», – вона може дати все, що забажаєте, але вона не може підказати, що необхідно просити. ( Н. Вінер)
Уміння вибирати книгу чи знаходити інформацію з допомогою комп'ютера – це справжнє велике мистецтво. Як оволодіти ним? Гадаю, саме бібліотеки навчать вас цього мистецтва, покажуть вам шлях до знань, до духовності.
Що означає слово «бібліотека»?
Відповіді учнів

Бібліотекар Сучасна бібліотека збирає не тільки друковані твори, а й також аудіо та відеокасети, компакт-диски, комп’ютерні програми, бази даних. До послуг читачів – різноманітна аудіо й відеотехніка, комп’ютери, ксерокси. Комп’ютерні технології використовують для комплектування бібліотек, створення довідкового апарату, обслуговування читачів. Бібліотека стає складовою сучасних інформаційних систем.

Ми – творці власного життя

Мета: продовжувати формувати в учнів поняття про загальнолюдські цінності, про серьйозність наших вчинків; виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися; розвивати творчу уяву, мислення, пізнавальний інтерес.

Обладнання:
1) виставка літератури: Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, Закон України «Про охорону дитинства», Національна програма «Дитина України»;
2) плакати на тему:
- «Бережи час – це полотнина, з якої виткано життя». (К.Річардсон)
- «Пам’ятай! Життя – це подарунок, великий подарунок. І хто його не цінує, той цього подарунка не заслуговує». (Леонардо да Вінчі)
3)картки із висловами про сенс життя; пелюстки квітки;
4) музичні записи (вмикаються, коли учні виконують колективну роботу);
5) чистий аркуш ватману на дошці.

Хід заходу

У незліченному нашому багатстві
Слова дорогоцінні є: Батьківщина, Вірність,
Братерство. А є ще: Совість, Честь…
Ах, як би всі розуміли, що це не просто слова,
Яких би милих уникли, і це не просто слова!

Бібліотекар. Ми не випадково почали наш захід з ціх рядків. З античних часів людство у своєму житті користується правилом, сформульованим філософом Протагором: «Людина – міра всіх речей», а цінність людського життя – це найвища суспільна цінність. Людина – частина суспільства, вона має свої права та обов’язки. Основне правило людини – це право на життя. Захист цього права – найважливіший пріоритет цивілізації.
А які ви знаєте державні документи соціально-правої охорони життя людини, прав дитини?
(Демонстрація літератури)

Бібліотекар Сьогодні ми з вами поговоримо про цінності життя, подумаємо над питаннями:
- Для чого живе людина на Землі?
- Що потрібно зробити, щоб життя було в радість?
- Які ідеали і цілі в житті можна вибрати?
1. Технологія «Мозковий штурм».
Ставиться проблема. На дошці записуються всі запропоновані варіанти рішення, обговорюються, вибираються кращі.
- Що для кожного з нас найцінніше в житті? (Родина, здоров’я, щастя, гроші, друзі і т.д.)
- Малюється трикутник життя, вибираються основні поняття
Здоров’я – Родина - Робота
Слово «життя» багатозначне. Воно охоплює різні сторони дійсності:
- суспільне, індивідуальне життя;
- матеріальне, духовне;
- щасливе, багате, праведне і т.д.
Життя людини неповторне і незвичайне, радісне і сумне, повне переживань. Людей – мільйони, усі вони неповторні й несхожі. Вони, як зірки на небі, що горять незвичайним світлом. Їхнє життя гірке, як полин, і солодке, як мед. Життя кожного – це дорога, якою тільки йому призначено пройти. І якою буде ця дорога залежить… Від кого?
«Не витрачай час на міркування про те, що і заради чого робиться, тому що життя – це спектакль (драма), план якого складений Богом і не доступний людському розумові», – сказав Марк Аврелій. Але драма укладена не в неминучості долі для людини, а в силі або слабкості характеру, здатності або нездатності реалізувати життєві можливості.
2. Технологія «Вільний мікрофон».
Кожен бажаючий швидко і чітко висловлює свою думку .
Обговорюються питання. Після кожного робиться висновок.
- Чи може кожна людина жити так, як хоче? Що для цього потрібно?
Висновок. Людина може жити так, як хоче, тобто запланувати своє життя, поставити мету, вибрати шлях для її реалізації. Усе залежить від її характеру, сили волі. Необхідно вміти переборювати труднощі, мало одного бажання. Необхідна праця, боротьба, сила волі, щоб досягти чого-небудь.
- Чи справедливе твердження: «Моє життя, як хочу, так і живу»?
Висновок. Потрібно пам`ятати, що живеш серед інших людей, поважати їх право на життя.
- Що важче: будувати життя чи пристосуватися до нього?
Висновок. Простіше пристосовуватися, але чи цікавіше, і чи краще це для тебе…
3. Робота в групах «Квітка щастя».
- Що потрібно для щасливого життя?
Кожній групі дається по одній пелюстці (усього їх п’ять). Діти повинні обговорити і написати свою думку, тільки одну. Потім збирається квітка. Усі разом обговорюють, що вийшло. Учитель підводить учнів до думки про необхідність знань, здорового способу життя. Усі разом будують шкалу цінностей.
Висновок. Жити щасливо – мати повагу людей, здоров’я, любов, друзів, роботу і т.д. Але необхідно розуміти: (відкривається заздалегідь написаний плакат)
Для чого живу?
Чого хочу?
Що я для цього роблю?
Як іншим поруч зі мною?
З чого почати?
Що буде потім?
Думати про інших.
4.Технологія «Захист ідеї».
Робота проводиться в парах. Роздаються картинки із висловленнями про значення, мету життя. 2-3 хвилини йде обговорення, потім учні зачитують висловлення, пояснюють, як їх розуміють.
Завдання учням:
1. Світ належить оптимістам, песимісти – тільки глядачі. (Ф.Гізо)
2. Жити – це не означає дихати, це означає – діяти. (Ж-Ж. Руссо)
3. Наше життя – це те, що ми думаємо про нього. (Марок Аврелій)
4. Ключ до життя – служіння людям.(Д.Джексон)
5. Найвища із книг – книга життя, яку не можна ні закрити, ні знову відкрити за своїм бажанням. (А. Ламартін)
6. Жити – означає не тільки задовольняти матеріальні запити організму, головне – розуміти свою людську необхідність. (Жуль Верн)
7. Людське життя – це найвища цінність, щастя можливе, але воно залежить від людини.
8. Праця – на користь інших людей, країни.
9. Боротьба – повинна мати гуманну мету.
10. Любов – не повинна бути егоїстичною.
11. Дружба – повинна бути чесною.
12. Людина повинна розуміти свою життєву мету, намітити шляхи її досягнення і йти до неї, поважаючи оточуючих, не залишаючи за собою руїни, тобто «за будь - яку ціну».
Пошук сенсу життя, свого місця в ньому – дуже складна робота. Давайте спробуємо виробити правила, яких ми будемо дотримуватись у житті. Адже потрібно завжди починати влаштовувати світ із себе: з життя в класі, у родині, спілкування з друзями, родичами, учителями, з власного відношення до своїх прав і обов’язків.
(У процесі обговорення учні виробляють власні правила і записують на аркуші ватману, прикріпленого до дошки)
Правила
1. Адекватно приймати дійсність.
2. Приймати себе і навколишніх такими, як вони є. Поважати усіх.
3. В усіх і всьому шукати лише гарне.
4. Вірно дружити, вибирати гідних друзів.
5. Розвивати почуття «добра» і «зла».
6. Думати не тільки про себе, але й про те, як іншим поруч з тобою.
7. Вести здоровий спосіб життя і фізичний, і духовний.
8. Турбуватися про навколишній світ (природу).
9. Нести відповідальність за всіх і все.
Підведення підсумків
- Що з почутого сьогодні вам запам’яталося?
- Що ви взяли для себе із сьогоднішнього заходу?
- Що сподобалося, що ні?
(Бібліотекар пропонує намалювати на аркушиках оцінку уроку – один із трьох виразів обличчя: усміхнене, байдуже, скривджене; підняти і показати. Дякує усім за участь у роботі)

Тероризм – загроза людству

Мета: визначити ставлення учнів до проблеми тероризму, засудити тероризм як ганебне явище сучасного світу; сприяти формуванню в учнів чіткої громадянської позиції, високого рівня громадянських цінностей, усвідомлення, що від позиції кожного залежить майбутнє держави; підвищувати глядацьку культуру учнів, уміння сприймати, критично оцінювати аналітичні телепередачі; навчити учнів діяти у критичних ситуаціях; виховувати доброту, вміння співпереживати і співчувати, готовність подати руку допомоги тим, хто постраждав від терористичних актів.

Обладнання: відеозапис телепередачі «Я так думаю: Імідж України», фрагменти відеозаписів теракту в США, словник іншомовних слів, Конституція України, Декларація прав людини ООН, пам’ятки для учнів «Як діяти у надзвичайних ситуаціях».

Підготовчий етап

-Учням запропоновано переглянути телепередачу «Я так думаю: Імідж
України», у якій аналізується проблема тероризму.
-Учасникам дискусії попередньо оголошено її тему.
-Експертами обрано вчителів історії та права, психолога, викладача військової підготовки, редактора шкільної газети.
-Експерти попередньо готують додаткову інформацію з теми дискусії.
-Ведучим ток-шоу є класний керівник.
-Аудиторію організовано у вигляді студії (учні сідають півколом біля
експертів).

Хід заходу

(На телеекрані — кадри теракту в Нью-Йорку: падають башти-близнюки…)

Бібліотекар 11 вересня 2001року Нью-Йорк, 13 листопада 2015 року Париж. Що об’єднує ці дати?

(Учні відповідають, що з цими датами пов' язані найгучніші терористичні акти.)

Бібліотекар Ми з вами переглянули телепередачу «Я так думаю», у якій ішлося про тероризм. Сьогодні ми з вами поговоримо про тероризм як про явище, яке стало суттєвою загрозою для всього людства.

Що означає поняття «тероризм»? Яке визначення дає нам тлумачний словник?
Експерт Тероризм (від лат. terror — «жах», «страх») — політика залякування, тиску на супротивника насильницькими методами, терористичними актами, включаючи фізичне знищення заручників.

Бібліотекар Які історичні витоки тероризму?

(Учень, що отримав випереджальне завдання, дає відповідь на це запитання, робить короткий історичний екскурс. Дачі ведучий проводить ток-шоу, даючи можливість присутнім відповісти на запропоновані запитання, висловити свою думку стосовно інформації експертів.)

Запитання для обговорення:

- Яке підґрунтя тероризму?
-На вашу думку, чи загрожують терористичні акти Україні?
-Чи захищена людина від можливості стати жертвою терористичного
акту?
-Які конституційні права порушують терористи?

(Спочатку учні висловлюють свої думки, а потім ведучий звертається до експерта.)

Експерт-юрист Стаття 28 Конституції України. Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Стаття 29 Конституції
України. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Стаття І Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН. Всі народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Усі наділені розумом і совістю і повинні діяти стосовно один одного в дусі братерства

Стаття 3 Загальної декларації прав людини. Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність.

Стаття 5 Загальної декларації прав людини. Ніхто не повинен зазнавати тортур або жорстоких, нелюдських, чи таких, що принижують його гідність.

Бібліотекар Що треба робити, якщо все ж таки людина опинилася в надзвичайній ситуації, стала заручником терористів? За порадою звернемося до експерта.
Експерт-психолог Найперше почуття, що виникає у людини в критичній ситуації – паніка, тобто страх перед реальною або уявною небезпекою, що наростає під дією натовпу і блокує здатність до раціональної оцінки ситуації.

Пам’ятка «Як діяти у надзвичайних ситуаціях»

- Проясніть ситуацію, що відбувається.
-Заспокойтеся: глибоко вдихніть, визначте свої почуття.
-Знайдіть людину, яка поводить себе спокійно, і приєднайтеся до неї.
-Не поспішайте і не приймайте необдуманих рішень.
-Станьте лідером: проясніть ситуацію іншим.
-Відверніть увагу від можливого джерела страху і приверніть до себе.
-Сплануйте свої дій покажіть іншим, як себе поводити.

(Такі пам ‘ятки психолог роздає всім присутнім.)

Бібліотекар Чому ми вважаємо тероризм явищем, що несе загрозу для існування людства? Чи допомогла вам передача «Я так думаю», яку ви переглянули напередодні, сформувати свою позицію стосовно теми, яку ми сьогодні обговорювали?
Відповіді учнів
Бібліотекар Пропоную разом визначити коло тем, які, на вашу думку, є цікавими для обговорення, і запропонувати можливу тематику майбутніх передач авторам програми «Я так думаю»

Статтю до стінгазети «Свіжий вітер» про засідання сьогоднішнього ток-шоу «Моя позиція» підготує редакційна група у складі (називає імена учнів). Вони ж запросять до дискусії на цю тему на сторінках газети учнів училища.

Дякую усім присутнім, тим, хто не залишився байдужим до проблем, які ми сьогодні обговорювали. До нових зустрічей на нашому ток-шоу «Моя позиція».

Вибір є завжди у кожного із нас
Мета: Формувати позицію протидії всім небезпечним для здоров’я та життя явищам: наркотикам, алкоголю, палінню; пропагувати здоровий спосіб життя; виробляти активну життєву позицію в молоді.
Обладнання: плакати з висловлюваннями про негативний вплив шкідливих звичок, буклети про здоровий спосіб життя.

Від вина гине краса, через вино скорочується молодість
Горацій

Треба підтримувати міцність тіла, щоб зберігати міцність духу
В.Гюго

Ніякі напасті й злочини не знищать стільки
народу і народного багатства, як пияцтво
Ф. Бекон

Хід заходу

1. Слово бібліотекаря
Сьогоднішня наша зустріч присвячена найактуальнішій проблемі сучасності – здоровому способу життя. Давайте поміркуємо, на яких засадах формулюється здоровий спосіб життя?
2. «Мозковий штурм». Складові здорового способу життя. . Учні називають складові здорового способу життя (бібліотекар записує їх на дошці).
Це можуть бути:
1) відмова від куріння;
2) відмова від алкогольних напоїв;
3) відмова від наркотиків;
4) заняття фізичною культурою та спортом;
4) відсутність будь-яких захворювань;
6) здорове харчування.
Учні можуть назвати ще і відмову від лихослів’я як складової морального здоров’я.
Далі бібліотекар нагадує учням, що наше здоров’я залежить від таких основних чинників (показує картку, яку потім прикріпляє на дошці):
- спадковість –20%;
- рівень медицини – 10%;
- екологія – 20%;
- спосіб життя – 50%.
3. Учнівські повідомлення.
Куріння
Куріння тютюну – одна з «молодих» шкідливих звичок, яка має майже 500-літню історію, і початок їй було покладено відкриттям Колумб Америки. Після захоплення тютюном, що ніби стимулює сон, знімає втому, заспокоює, людство побачило серйозні негативні наслідки, з спостерігалися внаслідок його систематичне вживання. Так, нікотин, що міститься в тютюні впливає на настрій курця і викликає оман відчуття певного благополуччя і спокою. Але тільки на початковій стадії вживання. Доведено, що систематичне куріння у підлітковому віці дуже шкідливо впливає на розвиток організму. Зокрема гальмується процес статевого дозрівання, уповільнюється ріст, погіршується розвиток груді: клітки та м’язів, шкіра втрачає свою еластичне з’являються зморшки. Внаслідок куріння у багатьох молодих людей постійно болить голова і послаблюється пам’ять, знижується концентрація уваги, порушуються сон та апетит.
Алкоголь
Важко переконати людину в тому, що вживання алкоголю небезпечне, на тлі існуючих численних тверджень про його нібито тонізуючу дію.
Чи не тому 28000 з 100000 українців вкорочують собі вік? Так. Алкоголізм – це хвороба. Зрозуміло, що вживання спиртних напоїв і зловживання ними ще не хвороба. Однак це той шлях, що може призвести до хвороби. Найчастіше на нього стають люди, що легко попадають під вплив «авторитетів», молоді люди з слабкими нервами, ті, хто конфліктує зі своєю сім’єю чи суспільними нормами, Іноді основним мотивом спробувати алкогольні напої стає цікавість, але частіше причина саме в складних, неприємних відносинах, що склались в колі друзів чи в сім’ї. Дуже небезпечне бажання молодих людей пити заради підтримки компанії, створення гарного настрою, або для того, щоб бути схожим на дорослих.
Людині, яка вживає алкоголь, здається, що його невелика доза притупляє неприємні відчуття, знімає втому. Виникає уявне відчуття благополуччя і звільнення від турбот і тривог, поліпшується самопочуття. На жаль, захоплення малими дозами, рано чи пізно призводить до систематичного вживання алкоголю. Поступово справа доходить до алкоголізму, а це найпростіший шлях до деградації особистості.
Наркотики
Наркоманія – це справжнє лихо у всіх країнах світу. Наркотики стали причиною передчасної смерті багатьох людей. У цей вир втягуються юначки, дівчата і навіть діти.
Наркотики – це речовини, які завдають величезну шкоду як окремій особистості, так і суспільству в цілому.
Наркотики можна розділити на легалізовані і не легалізовані. Легалізовані наркотики: тютюн, алкогольні напої, ліки, кава, чай, засоби побутової хімії, рослини тощо.
Нелегалізовані наркотики – коноплі, героїн, кокаїн та інші, занесені до міжнародного переліку заборонених психотропних речовин.
Всі наркотики характеризуються руйнівним впливом на фізичний та психічний стан здоров’я підлітків і їхню соціальну поведінку.
Трагедія полягає в тому, що для деяких людей (особливо молодих) навіть одноразового вживання наркотику може бути достатньо, щоб опинитися у полоні наркотичної залежності
Наркотики – це страшно! Зроби свій вибір.
4. Виготовлення плакату «Здоровий спосіб життя».
Ведучий поділяє учнів на чотири групи (команди). Принцип розподілу може бути будь-який (за кольором очей, за захопленнями тощо). Створені команди придумують собі назви (бажано, щоб вони відповідали темі виховного заходу).
Також обирається «лічильник» – учень, який підраховуватиме бали, що
зароблять команди.
Ведучий дає завдання командам: за 5-10 хвилин намалювати плакат, який пропагує здоровий спосіб життя. Головні вимоги до плакату: яскравість, образність, інформативність, оригінальність. Саме ці критерії і визначатимуть найкращий плакат, за який команда-переможниця одержує 10 ігрових монет, а інші команди – по 5 ігрових монет. Ці плакати вивішуються в класі. Поки команди малюють, може звучати музика. Як тільки мелодія припиняється, команди повинні здати свої малюнки. Потім обирається найкращий плакат.
5. Інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?»
Гра проходить 10 – 15 хвилин. Звучить тиха музика. Вчитель читає запитання, команди повинні відповісти на них. За кожну правильну відповідь команда одержує одну ігрову монету. Набрані бали додаються до балів, зароблених командами під час конкурсу плакатів (за цим стежить «лічильник»). Запитання для гри:
⦁ Назвіть батьківщину тютюну. (Америка.)
⦁ Як і коли тютюн потрапив до Європи? (У XV ст. після відкриття
Америки Колумбом, який і завіз його до Європи.)
⦁ Найцінніше, що є в людини. Його тривалість у курців скорочується в середньому на 17 років. (Життя.)
⦁ Як називається процес формування наркотичної залежності через поступове збільшення дози наркотичної речовини? (Звикання.)
⦁ Велика червона квітка, з листків і стебел якої отримують дуже сильний
наркотик, а насіння якої вживається в їжу. (Мак.)
⦁ Одна з головних складових тютюну. Дуже небезпечна отрута, від однієї
краплі якої гине кінь. (Нікотин.)
⦁ Як стародавні греки називали людину, що страждає на заціпеніння?
(Наркоманом, від грецької паrке – заціпеніти, mania – потяг.)
⦁ На думку А. П. Чехова, горілка, хоч і біла, робить червоним ніс. А що вона чорнить? (Репутацію.)
⦁ Халдфан Маєр, колишній директор Усесвітньої організації охорони здоров’я, вважає, що це – найпоширеніша із причин різних захворювань, якої можна запобігти. Що це? (Паління.)
⦁ Смертельна хвороба печінки, яка виникає, як правило, у процесі
зловживання алкогольними напоями. (Цироз.)
⦁ А. П. Чехов говорив: «Цілувати жінку, яка палить, все одно, що...». Продовжте його вислів. (... Цілувати попільничку.)
⦁ Що, відповідно до однієї народної китайської мудрості, приносить сто печалей і одну радість? (Алкогольні напої.)
⦁ Діяльність спеціалістів спрямована на зміну поведінки, що, в свою чергу,
може знизити бажання палити, вживати алкоголь чи наркотики.
(Профілактика.)
⦁ Дуже важливий, внутрішній орган, який більше за інші потерпає від
паління. (Легені.)
⦁ Набутий синдром, який викликається вірусом імунодефіциту людини.
(СНІД.)
⦁ Смертельна хвороба дихальних шляхів, яка серед курців зустрічається в
30 разів частіше, ніж серед тих, хто не палить. (Рак.)
⦁ Що сьогодні є об’єктом загального осуду за кордоном і причиною того,
що тих, хто зловживає цим, не беруть на роботу до деяких організацій?
(Паління.)
⦁ Зловживання лікарськими препаратами, продуктами побутової хімії з метою одурманю вальної дії на організм. Веде до ураження серця, легенів, нирок, пепінки, мозку та інших органів. (Токсикоманія.)
Після гри підбиваються підсумки, підраховуються отримані монети.
6. Використання «Прес-методу».
Метод «Прес» – одна з інтерактивних форм роботи з учнями, яка сприяє розвитку вміння висловлювати думку, знайти необхідні аргументи, переконання.
Ведучий роздає учням картки, в яких зазначено чотири етапи методу «Прес»:
-висловте свою думку, поясніть свою точку зору
(«Я вважаю, що... «, «На мою думку...», «Я дотримуюся такої точки зору, тому що...»);
-поясніть, чому ви дотримуєтесь саме такої точки зору, на чому ґрунтується ваша впевненість
(«Тому, що...», «Виходячи з того що...»);
-наведіть додаткові аргументи на користь вашої думки
(«Аргументуючи свої думки...», «Аби остаточно переконати аудиторію...», «Можна ще додати... »;
-назвіть факти, що підтверджують докази
(«Отже...», «Таким чином...»).
7. Виступ експерта.
Одного разу троє друзів сперечалися: паління корисне чи все-таки шкідливе? Оскільки вони не могли знайти правильної відповіді, то вирішили звернутися за порадою до Мудреця.
Як ви гадаєте, що відповів Мудрець?
Він сказав: «Паліть, бо ті, що палять, завжди молоді; їх ніколи не покусає собака; їх ніколи не обкрадуть злодії».
Друзі покинули Мудреця, однак їх здивувала і занепокоїла його відповідь. Вони почали шукати справжнє значення сказаних слів. В одній із книг вони побачили інформацію, від якої вжахнулися:

Речовини, які потрапляють в організм людини з димом
Нікотин
Синильна кислота
Аміак

Вміст шкідливих речовин в одній викуреній пачці цигарок

0,0012 г синильної кислоти
0,64 г аміаку
0,92 г чадного газу
0,0012 г сірководню
0,18г нікотину
1 г канцерогенних речовин

Хвороби, спричинені палінням
⦁ бронхіт;
⦁ рак легенів;
⦁ емфізема легенів;
⦁ атеросклероз;
⦁ стенокардія;
⦁ серцева недостатність;
⦁ інфаркт міокарда;
⦁ виразка шлунка
⦁ захворювання ЦНС.

Вплив паління на розумову діяльність людини:
Знижується обсяг пам’яті – на 5 %.
Знижується точність виконання математичних дій – на 5,5 %.

Задумайся!

⦁ Експериментами встановлено, що у 70% мишей, які вдихали тютюновий дим, розвинулися злоякісні пухлини легенів.
⦁ В Англії, де палять майже 75% чоловіків, рак легенів зареєстровано навіть у собак, господарі яких не розлучалися з цигаркою.
⦁ 95 із 100 хворих на туберкульоз перед початком захворювання палили.
Проаналізувавши інформацію, друзі знову пішли до Мудреця і запитали, чому він дав їм таку відповідь. Мудрець пояснив:
⦁ Ви будете завжди молодими, бо курці, як правило, помирають раніше, ніж ті, хто не палить.
⦁ Вас не обкрадуть злодії, бо курці постійно кашляють і злодії побояться залізти у будинок, коли почують, що вдома хтось є.
⦁ Вас не покусають собаки, бо у курців розвивається кульгавість унаслідок недостатнього постачання кінцівок киснем, який переноситься кров’ю, тому їм часто доводиться ходити з ціпком. А собаки, як відомо, бояться людей, в руках у яких ціпок.
Друзі зробили свій вибір. Як ви гадаєте, який? А що обираєте ви?
(Відповіді учнів.)

Анкети для учнів

⦁ З якого часу ти користуєшся бібліотекою?
⦁ Скільки книг нараховує твоя домашня бібліотека?
⦁ Яка в ній література?
⦁ Чи завжди бібліотекар задовольняє твої попити?
⦁ Якій літературі ти надаєш перевагу?
⦁ Які твої улюблені письменники і поети?
⦁ Які твої улюблені герої книг?
⦁ Які теми і проблеми тебе цікавлять (політика, література, техніка, мистецтво)?
⦁ Які газети і журнали ти передплачуєш? Які б ще хотів передплатити?

⦁ Чи є у тебе улюблені книги які ти перечитуєш?
⦁ Чи щодня ти маєш справу з книгою?
⦁ Чи дійсно для тебе книга – ваш друг?
⦁ Чи знаєш ти правила поводження з книгою і чи виконуєш їх?
⦁ Чи знаєш ти правила поводження з книгою і виконуєш їх?
⦁ Чи знаєш ти правила користування бібліотекою та читальним залом?
⦁ Чи частий гість ти в училищній бібліотеці?
⦁ Чи користуєшся ти послугами інших бібліотек?
⦁ Чи часто тобі дарують улюблені книги?
⦁ Якою ти вважаєш сучасну літературу?

Рекомендації учням

Як працювати з підручником
⦁ Прочитай увесь заданий текст, глибоко вдумуючись його зміст. Пам'ятай, що читання підручника без напруження думки — марна трата часу.
⦁ Працюй завжди з ручкою або олівцем в руках.
⦁ Засвоєнню допоможуть схематичні малюнки й записи.
⦁ Поділи в думці текст на частини і знайди основну думку.
⦁ Читаючи текст, пов'язуй його з часом, картою, графіками, схемами підручника. Пам'ятай, що без хронології та карти немає історії.
⦁ Порівнюй, зіставляй вивчений матеріал, факти, явища з іншими.
⦁ Складай короткий усний (письмовий) план прочитаного.
⦁ Намагайся в тексті знайти відповідь на кожне запитання, наведене в кінці параграфа.
⦁ Привчай себе до самоконтролю: обов'язково перекажи вголос або про себе заданий матеріал, спочатку по частинах, а потім у цілому весь параграф. Роби це так, щоб словам було тісно, а думкам — просторо.
⦁ Виконуй завжди домашні завдання.
⦁ Долай труднощі, а не тікай від них. Працюй над книжкою систематично і наполегливо.

Як читати газету
⦁ Читай газети кожного дня.
⦁ Газети розкажуть тобі про найважливіші події, що відбуваються в усьому світі.
⦁ Починай читати газети з перегляду заголовків усіх статей. Це допоможе тобі вибрати потрібний важливий і цікавий матеріал.
⦁ Читай кожну статтю уважно, визначаючи, що головне в ній і чого вона вчить.
⦁ При читанні газет користуйся картою. Знайди на ній ті місця, про які розповідається в номері.
⦁ Пояснення незрозумілих слів знайди у словнику, або запитай у вчителя, бібліотекаря.
⦁ Візьми книгу про те, що тебе особливо зацікавило при читанні газети.
⦁ Цікаві статті складай в окрему папку, вони стануть в нагоді при підготовці повідомлення, реферату.

Як читати журнали?

⦁ Уважно розглянь обкладинку. Познайомся з тематикою журналу.

⦁ Дізнайся для якого віку цей журнал, хто його видає.
⦁ Познайомся зі сторінками журналу, які рубрики має видання.
⦁ Читай журнал уважно, не поспішай. Продумай зміст статей.
⦁ Для пояснення незрозумілих слів, висловлювань звернися до словників, довідників, енциклопедій.
⦁ Обмінюйся враженнями від прочитаного з товаришами, батьками, педагогами, бібліотекарем.

Блог бібліотекаря Алли Кравченко

понеділок, 27 квітня 2020 р.

9 сайтів, де можна знайти безкоштовні книги українською 📚

9 сайтів, де можна знайти безкоштовні книги українською

Найкращі українські книжки, або Що має прочитати кожен

понеділок, 20 квітня 2020 р.

Портфоліо бібліотекаря

Як за місяць прочитати всі відкладені книги.

Інструктивно-методичний журнал “Професійна освіта Сумщини”

10 онлайн-бібліотек, де можна скачати та почитати книги українською

Екскурс у найвідоміші бібліотеки Світу

Розвиток інформаційної культури та формування творчої компетентності особистості шляхом пошуку та впровадження нових технологій у роботі бібліотеки ПТНЗ

Сумщина поетична. Тижні читання. Тижні поезії

Повідомити про порушення

понеділок, 27 квітня 2020 р.

понеділок, 20 квітня 2020 р.

понеділок, 27 квітня 2020 р.

понеділок, 20 квітня 2020 р.