П'ять крутих фішок від американських бібліотек

П'ять крутих фішок від американських бібліотек

У США, незважаючи на розвиток Інтернету, бібліотеки продовжують користуватися великою популярністю у населення. А все тому, що там бібліотеки крокують в ногу з часом. Що ж такого особливого вигадали американці, щоб залучити сюди спокушеного Інтернетом користувача? Цікаво дізнатись? Тоді запрошую на невелику екскурсію по публічним бібліотекам округу Санта Клари (Каліфорнія, США).

По-перше, у публічних бібліотеках США приємно просто знаходитись у них. І зовні американські бібліотеки виглядають дійсно дуже привабливо. У будівель красиві великі вікна, широкі розсувні двері, сонячні панелі на дахах. Навколо акуратні зелені газони з лавочками, пішохідні доріжки, зручні авто- і велопарковки.

 

Тепер давайте заглянемо всередину бібліотеки. Взагалі-то фотографувати відвідувачів у бібліотеках США, так само як і в інших подібних закладах, заборонено правилами. Але ж іноді хочеться порушити їх, правда? 

Всередині американських бібліотек світло, затишно і просторо. Комфортну температуру повітря підтримують сучасні системи клімат-контролю. Невеликі повітряні отвори знаходяться прямо в підлозі. Звідти, в залежності від погоди, "дують" або теплі, або прохолодні струмені повітря. Приміщення встелені м'яким ковроліном, навколо багато крісел, диванчиків, різноманітних пуфів. 

 

У бібліотеці також передбачені зони для роботи за письмовим столом. Це або невеликі "острівці" між книжковими стелажами або спеціальні звукоізольовані кімнати.

По-друге, у США вхід в публічні бібліотеки вільний для всіх бажаючих. Щоб користуватися послугами американських публічних бібліотек, реєструватися в них не обов'язково. Бібліотечні картки (і, відповідно, реєстрація) тут необхідні тільки для того, щоб брати книги (журнали, компакт-диски) додому.

До речі, реєстрація в цих бібліотеках безкоштовна. Досить повідомити працівникові реєстраційної стійки ваші ім'я, прізвище, дату народження, контактну інформацію та адресу. Він введе ці дані в базу і через пару хвилин вручить вам невелику пластикову картку зі штрих-кодом. З цього моменту ви можете вільно брати тутешні книги додому в необмеженій кількості (хоч по сто штук за один раз!). І тримати їх у себе протягом трьох тижнів.

Часто дія бібліотечної картки поширюється не на одну, а відразу на кілька публічних бібліотек. Наприклад, в описаній бібліотечній мережі Санта Клари їх вісім, плюс один кнігомобіль (пересувна бібліотека на колесах).

Якщо ви не збираєтеся брати книги додому, то сюди можна приходити просто, щоб відпочити, погортати газети або журнали, попрацювати за комп'ютером або скористатися безкоштовним Інтернетом. А якщо візьмете з собою ноутбук, то можете зайняти зручне крісло або диван і хоч цілий день дивитися бібліотечні компакт-диски з фільмами, слухати музику або аудіокниги.

До речі, остання послуга іноді приваблює сюди бездомних. Якщо вони не порушують правил і поводяться тихо, то на них ніхто не звертає уваги. 

По-третє, процеси пошуку, видачі та прийому книг автоматизовані. В американських бібліотеках давно відмовилися від ведення паперових формулярів і картотек. Щоб відшукати необхідну книгу, досить підійти до найближчого пошуковому комп'ютера (вони встановлені практично у кожного книжкового стелажа) і набрати назву книги на клавіатурі.

Щоб взяти книгу додому, необхідний інший пристрій (на фото нижче). Це електронний бібліотекар. До кожної книги прикріплений спеціальний магнітний чіп з інформацією про назву, автора, рік видання і т.д. Ці електронні пристрої зчитують інформацію з чіпів і записують книги на баланс читачів (на персональні бібліотечні акаунти в Інтернеті).

 

Все, що від вас вимагається, це показати пристрою вашу бібліотечну картку зі штрих-кодом. Для цих цілей збоку знаходиться невеликий інфрачервоний сканер. Потім необхідно покласти вибрані книги на спеціальну підставку біля основи. (Книги можна класти по одній, а можна відразу кілька.) У цю ж мить на екрані пристрою з'явиться список обраної вами літератури.  

Підтвердивши цей список натисненням на відповідну кнопку, можете сміливо перекладати книги в сумку і нести їх додому.Щоб раптом ви не забули, які книжки взяли, електронний бібліотекар може надрукувати вам "чек" з повним переліком або відправити цю інформацію по електронній пошті.

Ще простіше налагоджений процес повернення книг. Автоматичні приймачі книжок знаходяться на зовні будівель. Необхідно підійти і не поспішаючи, по одній, просунути книги в спеціальне віконце з рухомою конвеєрною стрічкою. Там теж знаходяться зчитувальні пристрої. За частки секунди вони ідентифікують кожну з книг і спишуть їх з вашого балансу. Якщо бажаєте, автомат знову видасть вам "чек".Поруч знаходяться отвори для пожертвувань до фонду бібліотеки. Якщо хочете, можна покласти туди якусь книгу. 

По-четверте, в бібліотеках впроваджені каси самообслуговування. У публічних бібліотеках США читачі самі користуються принтерами та сканерами і самостійно сплачують за ці послуги. Техніка підключена до спеціальних автоматів (на фото нижче). Досить вибрати на моніторі пристрою необхідну послугу. Це може бути друк документа, сканування, оплата штрафу за прострочену книгу і т.д.

Платити потрібно тут же. У автомата є монето- і купюроприймачі, а також POS-термінал для прийому банківських платіжних карток.

 

По-п'яте, при публічних бібліотеках функціонує безліч безкоштовних секцій і клубів за ітересами. До послуг дорослих - літературні клуби, класи з вивчення англійської мови, уроки комп'ютерної грамотності, а також заняття зумбою, йогою, медитацією, уроки малювання і в'язання. Для дітей - публічні читання нових книг, шахові турніри, лялькові вистави, різні майстер-класи, а також музичні та танцювальні заняття. Є навіть дні безкоштовного ремонту велосипедів.

В одній з бібліотек округу Санта Клари на стіні металевими літерами виведено красиву цитату. Це слова відомого аргентинського прозаїка, поета і публіциста Хорхе Луїса Борхеса: "Я завжди уявляв, що Рай буде чимось на зразок бібліотеки".

Що ж ... Особисто мені додати до цього більше нічого.

18 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

18 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ

У травні 1944 року сталінський режим підготував і здійснив силами НКВС-НКДБ спецоперацію примусового виселення корінного народу Криму – кримських татар. Їх загнали у товарні вагони і повезли у Сибір і Середню Азію. Внаслідок депортації загинув майже кожний другий представник кримськотатарського народу. Тепер Росія, анексувавши Крим, знову чинить тиск на кримських татар.

Дізнатись більше про ці трагічні події ви зможете, переглянувши фільми:

Фільм «Хайтарма»  створений на основі реальних подій і розповідає про сталінську депортацію кримських татар, вчинену у травні 1944 року. Ця трагічна сторінка в історії кримськотатарського народу показана через погляд прославленого льотчика, національного героя кримських татар Амет-Хана Султана. Радянський ас, якого боялися німецькі пілоти, не зміг захистити свій народ від злочину Сталінського режиму.

Фільм «Чужа молитва», міжнародна назва «87 Children», робоча назва «Її серце» — копродукційний історико-драматичний фільм режисера Ахтема Сеїтаблаєва, заснований на реальних подіях. Прем'єра стрічки в Україні відбулася 18 травня 2017 року. Фільм розповідає про молоду кримськотатарську дівчину Саїде Аріфову, яка під час Другої світової війни, ризикуючи власним життям, врятувала 88 єврейських дітей-сиріт. Спершу – від нацистів, видаючи дітей за кримських татар, а вдруге — від військ НКВС, які здійснювали депортацію кримських татар у травні 1944 року, довівши, що ці діти є євреями.

У серпні 2017 року стрічка взяла участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію «Оскар» Американської академії кінематографічних мистецтв і наук у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою».

Документальна стрічка «Христина. Кримське соло» про талановиту дівчинку-піаністку Христину Михайличенко. Її родина була вимушена переїхати з анексованого Криму на Київщину. Христина є лауреатом українських та міжнародних премій, відома в Європі і США, дає сольні концерти з оркестром.

Стрічка режисера Петра Мироненка «Кримські татари: «Крим – наш!», героями якої стали свідки депортації, а також політв’язні Мустафа Джемілєв і Зеврі Куртбедінов.

Фільм «Крим. Нескорений» про життя жителів Криму, що брали участь в акціях протесту проти російського вторгнення на територію півострова.

Документальна стрічка «Есе про Крим», яка розповідає про життя кримських татар, що наразі проживають на Волині.

Документальний фільм «Межа очікування», розкриває подробиці життя двох родин із Криму та з Луцька, які постраждали через напад Росії на Україну.

Рекомендовані відеоролики для перегляду за посиланнями:

http://baskino.me/films/voennye/8032-haytarma.html

https://www.youtube.com/watch?v=v-6ZRPCw7eU

https://www.youtube.com/watch?v=XI-lqou74Xw