ЦЬОГО РОКУ ВПЕРШЕ ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ відзначатиметься 27 жовтня

Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.

До відома. У 2023 році дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

ЦІКАВІ ФАКТИ

1. Щороку до цієї дати стартує конкурс ім. Петра Яцика, у якому беруть участь знавці української мови з 20 країн світу. Їхня загальна кількість складає приблизно 5 млн. чоловік.

2 Рекордсменом серед переведених творів є «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Починаючи з 1845 року, його перекладали на різні мови 147 разів.

3. До недавнього часу українська мова нараховувала приблизно 276 тисяч слів. Але стрімкий розвиток в останні роки суттєво збільшив цю кількість на декілька сотень.

4. За лексичним запасом найбільш близькими до української мови є: білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).

5. Українська мова вважається найбагатшою на зменшувальні форми. Навіть у сучасному гімні країни зустрічається слово «воріженьки». Хоча слід зазначити, що у версіях 1862 та 1865 року ще вживалося «вороги».

6. Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської).

7. Українська мова входить у тридцятку найпоширеніших у світі мов, кількість людей, які розмовляють українською – близько 45 мільйонів.

8. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

9. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.

10. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».

11. Серед слів найчастіше використовують іменник — «рука», прикметник — «великий», дієслово — «бути» і серед займенників — «він». 

12. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

13. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.  У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

14. Найстаріший літературний збірник, написаний українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» була включена у граматику Яна Богослова. Але через смерть автора ця книга не побачила світ. Першим надрукованим «Букварем» вважається підручник Івана Федорова, який зараз знаходиться у бібліотеці Гарварду.

 15. Українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.

 

 

НАША ОСОБЛИВА МОВА / П'ять українських слів, які не вимовлять росіяни

    Які українські слова складні для росіян?

Дійсно,  цікаве питання. Росіян, які вчать або вчили українську, звісно, кіт наплакав, але є й такі. Що ж їм найскладніше вимовляти? Ось наша топова п’ятірка українських неповторностей.

Звук   Г

Можна сміливо стверджувати, що будь-які слова з цим звуком росіяни (а з ними, скажімо, й поляки) ніколи не вимовлять правильно з першого разу — бо його просто немає в їхніх рідних мовах. Тому замість г росіяни казатимуть х або ґ. Хочете перевірити? Попросіть їх вимовити:

Гарно гратись горобцям у гілках горобини. 

Розрізнення   И/І

У російській мові, звісно, є свої звуки, схожі на українські и/і, але стоять вони дуже часто зовсім не так, не там, не тоді й не за тими правилами. Тому наші слова, де вони стоять поряд, теж видаватимуться росіянам (і, скажімо, чехам, які и/і взагалі не розрізняють) неабиякими ломиголовками. Ось вам наступне експериментально-перевірне речення:

Привіт, привиде, ти знайшов свіжий привід і прийшов місити залиті сірими калюжами вулиці? 

М’які    Ж і Ш

Редакції свого часу довелося вчити в школі російську мову, й тому правило про "жи" і "ши", які пишуться з м’яким и, але вимовляються твердо, досі балабамкається десь між вухами. Українська мова натомість любить і шанує м’які склади. Хочете, щоб язик спраглого до неї росіянина зав’язався в бантик? Ось вам речення:

Шість жінок після подорожі нашіптували одна одній ніжні слова про свіжі суші й чужі гаражі. 

Закінчення   -ННЯ і -ТТЯ

Тим, хто вчить українську мову з першою російською, вони неабияк ускладнять життя. Там, де в українській -ння/-ття, росіяни мають або -нье/-тье, або зовсім інші закінчення й суфікси. Подовжених звуків у російській теж немає. Тому в процесі українофілам доведеться пізнати свою артикуляційну систему й налаштувати її на новий лад. Ось тренувальне речення:

Якби ж знаття, що потрібні знання і вміння часом рятують життя! 

Твердий Ч

Для нас він знайомий і рідний, хоча, звісно, й не для всіх говірок чи діалектів. Загалом вимовляти його супертвердо (як у польській) не обов’язково, але й надм’яко — теж не комільфо. У росіян він завжди м’який. Ось вправа для їхніх язиків: 

Чи ти чистила його, чи не чистила, а чистішим цей м’ячик не став. 

Шануйтеся, вчіть мову та бережіть себе!