День пам’яті жертв голодомо́ру

 

У 2022–2023 роках Україна вшановує 90-ті роковини Голодомору-геноциду. Цю скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації. Через 90 років після вчинення Голодомору-геноциду на теренах України Росія вчиняє новий геноцид – війною. Одвічний ворог нас знову намагається «денаціоналізувати» та упокорити, щоб не випустити з-під свого впливу та не допустити зміцнення української державності. Методи новітнього путінського режиму мало відрізняються від сталінських: вбивства, терор голодом і холодом, залякування, депортації.

Українська нація мужньо чинить спротив значно чисельнішому ворогу. В нас немає іншого вибору, ніж вистояти. Інакше історія закине українців на нове коло вже пройдених випробувань. Ми пам’ятаємо уроки минулого й не хочемо повертатися в «тюрму народів». Саме національна пам’ять робить нас сильнішими, надає сил для подальшої боротьби…

 

Жовта стрічка — флешмоб до Дня гідності й свободи

 

Жовта стрічка —

флешмоб до Дня гідності й свободи

 

21 листопада, у День гідності й свободи, українців та весь демократичний світ закликають пов'язати жовту стрічку, викласти у соцмережі фото з нею та хештегом #ЖовтаСтрічка, щоб підтримати опір на окупованих територіях.

Про це повідомляється у пресрелізі руху громадянського спротиву "Жовта стрічка", який виник навесні 2022 року в Херсоні майже одразу після того, як його захопили російські війська, і швидко поширився на інші окуповані території, зокрема у Бердянську Енергодарі, Луганську, Новій Каховці, Криму та окупованих містах Донеччини.

«Попри постійну загрозу життю, викрадення й тортури активісти продовжували підпільний протест. На вулицях міст з'являлися проукраїнські плакати та графіті, а на парканах, деревах і навіть будівлях окупаційних адміністрацій — пов'язана жовта стрічка як символ опору російській окупації. Активісти не тільки чинили інформаційний спротив, але й зірвали одну зі спроб провести псевдореферендум у Херсонській області навесні 2022 року», — йдеться у релізі.

Активісти зазначили, що «Жовта стрічка» на Херсонщині щасливий фінал — 11 листопада українська армія звільнила Херсон та всю правобережну Херсонщину.

«Проте близько 20% території України залишається окупованою. Там продовжують чинити спротив сміливі українці», — зазначається в дописі.

Відтак на знак підтримки й вдячності до всіх, хто не зламався під російським тиском, у День гідності та свободи спільнота «Жовта стрічка» закликає увесь світ долучитися до флешмобу.

«Ми закликаємо весь світ підтримати мужніх людей, які висловлюють непокору окупації. 21 листопада пов’яжіть на одяг чи розмістіть у себе на дверях, балконі, паркані, в офісі жовту стрічку на знак того, що вболіваєте за українців на тимчасово окупованих територіях та підтримуєте їхнє прагнення свободи», — зазначив один із координаторів руху спротиву.

Флешмоб «Жовта стрічка» створено комунікаційною агенцією Gres Todorchuk та рухом громадянського спротиву «Жовта стрічка» в рамках проєкту підтримки українців на тимчасово окупованих територіях #НазавждиУкраїна.

Інформація

11 листопада в Херсон зайшли Збройні сили України. Звільнені також низка міст та селищ в Херсонській області. 14 листопада Херсон відвідав Зеленський, там офіційно підняли український прапор.

12 листопада до Херсона прибули та почали працювати керівник ОВА Янушевич, представники СБУ та Нацполіції. У місті запроваджують комендантську годину, яка діятиме з 17:00 до 8:00, повідомив керівник ОВА Янушевич. Він попередив про обмеження на в’їзд ти виїзд з міста.

Херсон був єдиним обласним центром, який Росія змогла окупувати під час повномасштабної війни. Місто перебувало в російській окупації з 2 березня по 11 листопада.

 

16 листопада — День толерантності

 

      16 листопада — День толерантності

     

 Бути толерантним — це ж так просто

Толерантність — це термін, що позначає терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки і звичаїв. А якщо простіше, то толерантність – це сприйняття та розуміння. Толерантна людина – це людина, яка вміє ввічливо ставитися до інших. Людина, яка висловлює та відстоює власну думку, проте не забуває про повагу до свого співрозмовника.

На жаль, у нашому сучасному світі не часто можна зустріти таку людину. Населення Землі забуває про «мирне» спілкування і співіснування. Здебільшого, якщо комусь не подобається твоя думка, розмова продовжується криками, нецензурною лексикою або бійкою. Скільки таких випадків трапляється щодня? Не перелічити. Дивлячись новини, можна натрапити на бійку між людьми. Причиною подібних сутичок – різна думка. У таких випадках потрібно розуміти, що в кожної людини різне мислення щодо того чи іншого предмету або події. 

16 листопада – Міжнародний день толерантності. В цей день проводяться багато акцій, флешмобів, тренінгів. Психологи навчають прислуховуватися й сприймати думку іншого. В тому, що ти не толерантний, не слід звинувачувати сучасний світ чи Інтернет, або засоби масової інформації. Перш за все винен ти. Адже це твій характер, а змінювати його в праві тільки ти.

 

Пам’ятайте, бути толерантним — легко.

Головне — почати ним ставати.

День української писемності та мови

 

9 листопада, українці відзначають День української писемності та мови.

 

День встановлений указом Президента України 6 листопада 1997 року на підтримку ініціативи громадських організацій – в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним з авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців, за різними оцінками, від 40 до 45 млн осіб, більшість з яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно «солов’їною».

Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а також проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.

«Це свято відзначається в день ушанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, з чиїм іменем пов’язують започаткування писемної української мови», - зазначив Президент Володимир Зеленський.

Він зауважив, що за свою багатовікову історію українська мова не раз зазнавала утисків, заборон і репресій. Однак завдяки незламній волі українського народу їй вдалося вистояти й утвердитись.

«Приємно, що сьогодні українська стає все більш уживаною і серед молоді, упевнено завойовує культурно-інформаційний простір, український контент заповнює радіо- і телеефіри, а україномовні кіно, музика, мистецькі проєкти, книги стають усе більш популярними в Україні та світі», - заявив Президент.

Зеленський вбачає спільним обов’язком держави і суспільства подальше забезпечення умов для всебічного розвитку державної мови, створення ефективних механізмів її поширення в усіх сферах життя.

Президент також закликав всіх любити й вивчати українську мову, спілкуватися і творити нею. «Бо ж підтримуючи цей наш скарб, ми об’єднуємо і зміцнюємо Україну», - додав він.

Щороку в День української писемності та мови українці зі всього світу беруть участь у цій загальнонаціональній акції, щоб відчути причетність до спільноти однодумців, зробити внесок у популяризацію рідної мови та перевірити власну грамотність.