ГАСЛО УКРАЇНЦІВ

                                    

Гасло вже понад століття символізує боротьбу за незалежність України.

Історія гасла «Слава Україні» почалась у першій половинні ХІХ століття. Ще 1919 року це словосполучення скандували львівські студенти, які виступали проти польського уряду. Після цього його стали активно використовувати в УНР.

Ця фраза набула ширшого вжитку на початку ХХ ст. — в часи, коли почала розбудовуватися українська державність. Адже як нація ми сформувалися ще у ХІХ ст. Але саме після Першої світової війни, як і по всій Європі, в Україні відбуваються процеси, коли з'являються на мапі минулих імперій нові незалежні держави. Такою була і наша країна, яка в той час мала назву Українська Народна Республіка.

Гасло «Слава Україні! Героям Слава!» — не просто гасло, яке прославляє нашу країну. Воно пов’язане з боротьбою за нашу державність.

Протягом всього ХХ ст. воно використовувалося як революційне гасло українців — де б вони не були, віталися саме такими словами, прославляючи Україну і нашу державність, яку було нахабно вкрадено росіянами у 1921 році, коли відбулася перша окупація Росією України.

Також існує популярний вислів: «І прийде час, коли один скаже: «Слава Україні!», а мільйони відповідатимуть «Героям слава!». Його приписують Степану Бандері, але історики не можуть це підтвердити, оскільки у жодній з його робіт такої фрази немає.

Побутує така думка, що вперше цю фразу Бандера сказав під час виступу на Мюнхенському радіо. Але прямих доказів цьому немає. Однак, на загальну думку українців фраза ця пасувала б Степану Бандері і тій боротьбі, яку проводила УПА і ОУН проти російських окупантів в часи Другої світової війни і після цих подій.

У часи радянської окупації України влада робила все можливе, щоб українці не дізнались, яка насправді велась боротьба за незалежність всередині країни та закордоном. Бійці Української повстанської армії гинули з цим гаслом на вустах.

Сучасні воїни у боротьбі за незалежність повторюють їх історію.

 

ЛЮТИЙ, ЩО НАС ЗМІНИВ

 

24 лютого мільйони з нас зробили вибір: не білий прапор, а синьо-жовтий стяг. Не втеча, а зустріч. Зустріч ворога. Опір і боротьба. 

Це був рік болю, жалю, віри та єдності. І це рік нашої з вами незламності. Знаємо, що це буде роком нашої з вами перемоги!

——

On February 24, millions of us made a choice. Not a white flag, but a blue and yellow flag. Not fleeing, but facing. Facing the enemy. Resistance and struggle. 

It was a year of pain, sorrow, faith and unity. And this is a year of our invincibility. We know that this will be the year of our victory!

 

Традиції святкування Водохреща в України

Наш український народ має багату і оригінальну культуру, надбану численними поколіннями. З давніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, святах, обрядах, фольклорі. Це — світовідчуття та світосприймання нашого народу. Українські традиції пояснюють та обґрунтовують взаємини між людьми, між людьми і природою, духовну цінність кожної окремої людини, і народу взагалі. Рід наш прекрасний духовністю. Наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу; всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.

 Водохреща, Хрещення чи Йордан – народно-релігійне свято, котре православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно є останнім святом з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки – 12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем. Із цим святом пов'язують хрещення Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані.

Хрещення в Україні

Напередодні свята українці традиційно зустрічають другий Святвечір. Впродовж 18 січня віряни тримають піст та нічого не їдять. Сідати за вечерю можна лише після появи першої зірки на небосхилі. До столу подають пісні страви – рибу, вареники з капустою, кутю, узвар тощо.

Вода на Хрещення вважається цілющою, вона символізує початок життя та очищення. Віруючі зберігають вдома саме йорданську воду, адже вірять, що вона є цілющою впродовж усього року. Йорданську воду зберігають за образами та бережуть на випадок хвороби. Вражає той факт, що вода, освячена на свято Йордана, зберігається не псуючись та не засмерджується впродовж року. Віряни певні, що справа у святості, а скептики кажуть, що виною всьому срібло з хрестів, котрі занурюють у воду. Набрати свяченої води можна у церкві. Також освячуються водойми – річки та озера. За тиждень до свята у кризі замерзлих водойм вирізається ополонка у формі хреста. Цим традиційно займається чоловіча громада: на річці вирубається ополонка, а великий хрест з льоду встановлюють над ополонкою та обливають його червоним квасом з буряка, що символізує кров. Ополонку освячує священик. Згідно з релігійними переконаннями, така вода очищує від гріхів та заряджає здоров’ям на увесь наступний рік. Для вірян після Водохреща починається весільний сезон, що триває до Великого посту.

        Традиції наших пращурів

Потужні розвідки щодо українських традицій на Водохреща зробив Олекса Воропай, про що писав у книжці «Звичаї нашого народу». Так, наприклад, зазвичай після водосвяття всі люди поверталися до своїх хат. Поки мати або старша дочка подавали на стіл обідати, батько брав з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочив їх у свяченій воді і кропив все в хаті та в господарстві; потім брав ще крейду і писав хрести на образах, сволоці, дверях і миснику. Управившися з цим, батько сідає за стіл, а за ним і вся родина. Перед їжею п'ють свячену воду, оскільки вважається, що свячена на Водохреще вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу.

Наступного після Водохреща дня (20 січня) люди справляли «посвятки» – тобто переходили до звичайного трудового ритму, та відзначали свято Івана Хрестителя. Остаточно роздавались тваринам ритуальні продукти з покуті й планувалась робота по господарству. Господині діставали свої починки (полотно, нитки й ін.), які перед Різдвом ховалися подалі від гріха, «щоб лихий ниток не плутав». З посвяток вже знімались табу на відвідування корчми чи шинку, які діяли в Свята («бо вода не посвячена»). Також жінкам вже дозволялося ходити по воду, чого вони не могли робити в свята.

Нехай це свято подарує всім нам міцне здоров’я і ясні, чисті думки!

Різдвяний святвечір

Святвечір - це останній день перед Різдвом, який має багато традицій в українців.

Святвечір - це останній день перед Різдвом, коли ще дотримується Різдвяний піст. Це свято є підготовкою до Різдва.

Сама назва свята походить від слова «сочиво» - пшеничні зерна, розмочені соком з насіння. Сочивом за старих часів пригощалися напередодні Різдва після появи першої зірки на небі.

Коли відзначають Святвечір

Дата Святвечора залежить від того, відзначає людина Різдво 25 грудня або 7 січня. Святвечором називають останній день перед Різдвом - 24 грудня або 6 січня відповідно.

Згадаємо, що всі християни відзначають Різдво 25 грудня, але католики і деякі православні при цьому користуються сучасним календарем, а частина православних святкують за старим юліанським календарем. При цьому в Біблії дата народження Ісуса не згадується.

Історія свята Святвечір

Оскільки Святвечір передує Різдву, це свято присвячене подіям, які передували народженню Ісуса Христа. За легендою, в цей день на небі з'явилася Вифлеємська зірка, яка повідомляла людям про народження Спасителя і Сина Божого.

Українці відзначають Святвечір з давніх часів. Зі Святвечора в українському обрядовому календарі починався період святок, який тривав до Водохрещі (19 січня). У давні часи на Святвечір нічого не їли до появи першої зірки на небі. У наш час на це свято їсти можна, але тільки пісні страви.

Як відзначають Святвечір

На Святвечір прийнято відвідувати спочатку літургію, а потім різдвяну всеношну. Якщо немає можливості відвідати храм, можна помолитися Богу з дому. Також варто в цей світлий день сповідатися в гріхах.

З розваг на Святвечір були популярні різдвяні вертепи та вистави. У цю дату люди розігрували сцену народження Христа у Віфлеємі. Діти та молодь на Святвечір ходять колядувати.

Увечері на Святвечір вся сім'я збирається за святковою вечерею. Традиційне меню на Святвечір складається з дванадцяти пісних страв. Вони можуть відрізнятися в залежності від уподобань сім'ї, але в їхнє число обов'язково входять кутя на Різдво і узвар. Дозволені рибні страви.

Слава Збройним Силам України!

 

Україна відзначає 300 років з дня народження Григорія Сковороди.

 

Не тільки філософ: 

багатогранність постаті

Григорія Сковороди

    Григорій Сковорода — це втілення духу і мудрості України, його можна назвати нашим Першорозумом, учителем істини і духовного життя. Сковорода — реальна і містична фігура, праведна і мудра, він народний улюбленець, як і геніальний Тарас Шевченко.

1722 народився Григорій Сковорода, український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог; мандрівний філософ. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії (хоча вищої освіти не скінчив). Оскільки мав гарний голос і музичний слух, на початку грудня 1741 юного Сковороду взяли до Глухівської співацької школи, звідки повезли до Петербурзької придворної царської хорової капели. Наприкінці серпня 1744 разом з почетом імператриці Єлизавети прибув до Києва. Тут з капели звільнився, отримавши чин "придворного уставника", що означав дворянство з титулуванням "ваше благородіє". 1745–1750 у складі "Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору" побував в Угорщині, Словаччині, Австрії. З 1751 вчителював у Переяславському колегіумі, з 1753 був гувернантом В. Томари, сина поміщика С Томари у селі Кавраї, з 1759 викладав у Харківському колегіумі поетику. Упродовж 1760–1762 у повній самотності розмірковував над Божественним промислом і пізнанням себе. 1762 у Харкові познайомився з М. Ковалинським, став його вчителем і другом, згодом, після смерті Сковороди, Ковалинський став його біографом. Від 1769 вів життя самітника й мандрівного філософа; мандрував переважно по Слобожанщині. Тоді ж почав писати філософські діалоги й трактати, в яких біблійна проблематика переплітається з ідеями платонізму та стоїцизму. Головним сенсом людського існування вважав самопізнання. Свої філософські трактати і діалоги писав химерною сумішшю церковнослов'янської, української та російської мов, байки – руською книжною мовою, пісні – українською. За життя не надрукував жодного твору. Рішучий поворот, який у розумінні теології і філософії здійснив Сковорода, полягав у відмові від традиційних претензій філософів на створення заг. картини світу, в зосередженні філос. думки навколо питання, що таке щастя і чи може його досягти кожен. Висловлюючись звичними сьогодні словами, Сковорода вбачав основну задачу філософії в побудові філософської антропології, а філософську онтологію, що її розвивали послідовники Г.-В. Лейбніца, не вважав шляхом до розв’язання проблем людини. Сковорода можна вважати передвісником нової епохи – епохи українського романтизму.

Григорій Сковорода: філософ, який розкрив суть української нації у 18 столітті

Сковорода Григорій Савич народився 3 грудня 1722 року в містечку Чорнухи на території Полтавської області, помер у віці 71 року 9 листопада 1794 року в селі Іванівка на Харківщині. Легендарний український філософ, гуманіст-просвітитель, байкар, поет і педагог.

Філософія - суть пізнання, і в історії кожної нації були особистості, які сформулювали як глибинні основи свого народу (актуальні дотепер), так і заклали потужний імпульс вектору розвитку філософської думки, а потім і культури всієї держави. Як

  Лао-Цзи (6-5 вв. до н. е.) став засновником даосизму, який відкрив «Великий шлях» для народів Китаю;

  Епікур (341-270 рр. до н. е.) розкрив у жителів Афін «безтурботність духу» і прагнення до «радості насолод», які через 2.3 тис. років (!) не можуть зрозуміти аналітики МВФ і Євросоюзу;

  Омар Хайям (1048-1122). Персидський і таджицький поет і філософ у своїх відомих віршах з чотирьох рядків (рубаї) повідав мудрість свободи людини і її вільнодумства при тиранії, за якими донині світ вчиться «мудрості, підступності і тонкощам звичаїв Сходу»;

  Георг Гегель (1770-1831) у Німеччині вивів 3 закони діалектики, які лягли в основу німецького раціоналізму і смут революцій, марксизму і двох світових воєн, що народилися в рідній для нього Німеччини.

Україна дала світові Григорія Скороводу, що увійшов до списку 100 найбільших філософів світу, поряд з Сократом і Епікуром, Конфуцієм і Лао-Цзи, Коперником і Джордано Бруно, Дені Дідро та Людвігом Фейєрбахом, чия спадщина вивчається на філософських факультетах всіх без винятку ВНЗ світу, оскільки завдяки цим людям кожна нація знайшла епітет, який визначив на багато століть її майбутнє - войовничість для одних націй, покірність і шанування влади в інших народів, скрупульозність і педантичність у третіх, волелюбність і бунтарство у четвертих і т. д.

Які глибинні риси характеру відкрив Григорій Сковорода в українців ще у 18 столітті і яку спадщину нам залишив?

Багатогранна особистість, якою, безсумнівно, був Григорія Савович, просто не могла не зустріти на своєму шляху цікаві ситуації. З деяких моментів біографії знаменитого українця можна точніше зрозуміти, якою дивовижною людиною був Сковорода:

  батьків втратив у 9 років, після чого був узятий на виховання ченцями;

  внаслідок роз'їздів європейськими країнами і нетривалої кар'єри придворного хориста на курс навчання в Києво-Могилянській академії витратив 19 років. У європейських країнах він навчався, в тому числі і мистецтву писати музику;

  весь вільний від навчання час проводив у бібліотеці. У компанії книг молодій людині ніколи не було нудно. Він знав величезну кількість мов - як давніх, так і сучасних;

  часто філософ казав, що єдине, чого в житті варто боятися, - це нудьга. І тут же додавав, що краще триматися подалі від «розрум'янених мавп з розфарбованої труни, яку іменують світом»;

  знамениту фразу «Світ ловив мене, але не спіймав», яку філософ велів розмістити на своєму надгробку, фахівці трактують по-різному. Однією з гіпотез є оцінка слова «світ» саме як позначення світського товариства. Відомо, що Сковороді пропонували і високі посади при імператорському дворі, де про український мудреця знали добре, і забезпечене життя духовного сановника.

На всі привабливі пропозиції, які поступали, мислитель відповідав, що час свій не продає. Крилатою фразою став вислів Сковороди «Тільки тоді людина усвідомлює цінність часу, коли він безповоротно втрачений»;

  одним із псевдонімів Сковороди є «Григорій Варсава» (син спокою);

  відповідно до однієї з гадок, саме Григорію Савичу належить фраза «Дасть Бог день - дасть Бог їжу». Мандрував він Україною з невеликим багажем. При собі мандрівник мав 2-3 предмети одягу, посох, сопілку і Біблію, їжею ніколи не запасався;

  за життя книги філософа не видавалися. Мудрість мислителя збереглася для нащадків у вигляді декількох рукописів, які переписувалися друзями Сковороди;

  любов до свободи стала причиною того, що філософ за все життя так і не зв'язав себе узами шлюбу. Романтичне почуття у Сковороди було, але перспектива осілого, розміреного життя виявилася для нього занадто страшною долею. З храму, де відбувалося його вінчання, філософ втік, зробивши вибір на користь свободи;

  людина обдарована, на диво розумна і талановита, при бажанні він міг взяти від життя все. Однак всі земні блага він віддав долі, попросивши взаміну тільки одну, але найбільш значну цінність - свободу;

  спосіб життя філософа також вельми примітний. Їв він всього 1 раз на добу - тільки після заходу сонця і виключно рослинну їжу. На сон Сковорода виділяв не більше 4 годин свого дорогоцінного часу щодоби;

  поширеною є легенда про останні години життя великого філософа. В останні дні свої він гостював у поміщика Андрія Ковалевського в селі Іванівка (зараз - Сковородинівка). З наближенням останньої години він окреслив прямокутник під липою в саду і почав копати. Здивованому садівнику пояснив, що готує для себе останній притулок.

По завершенні роботи 72-річний філософ повернувся до кімнати, запалив недогарок свічки і заснув. На ранок господарі виявили, що копав собі могилу під розлогою липою Сковорода не просто так, оскільки уві сні Григорій Савич помер. Зараз вже неможливо встановити, правдива ця історія чи просто придумана заради красивої легенди, історики даних не підтверджують;

  упродовж тривалого часу не була навіть відома дата народження Сковороди. Тільки в одному з листів філософа до його учня і другові Михайла Ковалинського міститься розповідь про святкування дня народження. Лист є єдиним свідченням дати народження українського генія;

  після смерті мудреця минуло більше ніж 220 років. Ідеї ​​Сковороди зберігають актуальність, що дає підстави сучасникам говорити про мислителя як про пророка.

Біографія Григорія Сковороди.

  1738 рік - вступає до Києво-Могилянської академії;

  1742-1744 роки - соліст у придворному хорі цариці Єлизавети;

  1750-1753 роки - поїздка Європою, після повернення в Україну починає писати вірші та наукові праці;

  1755 рік - поїздка до Москви, де Сковорода проживав у Троїце-Сергіївській лаврі, і повернення назад в Україну;

  1757 рік - написання перших поетичних творів, що увійшли до збірки «Сад божественних пісень»;

  1759-1960 роки - викладач піїтики в духовному колегіумі Харкова, звідки пішов після сварки з архімандритом Гервасієм;

  у 1761 році Сковорода повертається до викладання в колегіумі, де працює аж до початку періоду мандрів (1769 рік);

  з 1769 року і до самої смерті філософ мандрує, переважно улюбленою Слобожанщиною. У процесі подорожі рідною землею він набирається знань, пише філософські праці, які присвячує

 

День пам’яті жертв голодомо́ру

 

У 2022–2023 роках Україна вшановує 90-ті роковини Голодомору-геноциду. Цю скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації. Через 90 років після вчинення Голодомору-геноциду на теренах України Росія вчиняє новий геноцид – війною. Одвічний ворог нас знову намагається «денаціоналізувати» та упокорити, щоб не випустити з-під свого впливу та не допустити зміцнення української державності. Методи новітнього путінського режиму мало відрізняються від сталінських: вбивства, терор голодом і холодом, залякування, депортації.

Українська нація мужньо чинить спротив значно чисельнішому ворогу. В нас немає іншого вибору, ніж вистояти. Інакше історія закине українців на нове коло вже пройдених випробувань. Ми пам’ятаємо уроки минулого й не хочемо повертатися в «тюрму народів». Саме національна пам’ять робить нас сильнішими, надає сил для подальшої боротьби…

 

Жовта стрічка — флешмоб до Дня гідності й свободи

 

Жовта стрічка —

флешмоб до Дня гідності й свободи

 

21 листопада, у День гідності й свободи, українців та весь демократичний світ закликають пов'язати жовту стрічку, викласти у соцмережі фото з нею та хештегом #ЖовтаСтрічка, щоб підтримати опір на окупованих територіях.

Про це повідомляється у пресрелізі руху громадянського спротиву "Жовта стрічка", який виник навесні 2022 року в Херсоні майже одразу після того, як його захопили російські війська, і швидко поширився на інші окуповані території, зокрема у Бердянську Енергодарі, Луганську, Новій Каховці, Криму та окупованих містах Донеччини.

«Попри постійну загрозу життю, викрадення й тортури активісти продовжували підпільний протест. На вулицях міст з'являлися проукраїнські плакати та графіті, а на парканах, деревах і навіть будівлях окупаційних адміністрацій — пов'язана жовта стрічка як символ опору російській окупації. Активісти не тільки чинили інформаційний спротив, але й зірвали одну зі спроб провести псевдореферендум у Херсонській області навесні 2022 року», — йдеться у релізі.

Активісти зазначили, що «Жовта стрічка» на Херсонщині щасливий фінал — 11 листопада українська армія звільнила Херсон та всю правобережну Херсонщину.

«Проте близько 20% території України залишається окупованою. Там продовжують чинити спротив сміливі українці», — зазначається в дописі.

Відтак на знак підтримки й вдячності до всіх, хто не зламався під російським тиском, у День гідності та свободи спільнота «Жовта стрічка» закликає увесь світ долучитися до флешмобу.

«Ми закликаємо весь світ підтримати мужніх людей, які висловлюють непокору окупації. 21 листопада пов’яжіть на одяг чи розмістіть у себе на дверях, балконі, паркані, в офісі жовту стрічку на знак того, що вболіваєте за українців на тимчасово окупованих територіях та підтримуєте їхнє прагнення свободи», — зазначив один із координаторів руху спротиву.

Флешмоб «Жовта стрічка» створено комунікаційною агенцією Gres Todorchuk та рухом громадянського спротиву «Жовта стрічка» в рамках проєкту підтримки українців на тимчасово окупованих територіях #НазавждиУкраїна.

Інформація

11 листопада в Херсон зайшли Збройні сили України. Звільнені також низка міст та селищ в Херсонській області. 14 листопада Херсон відвідав Зеленський, там офіційно підняли український прапор.

12 листопада до Херсона прибули та почали працювати керівник ОВА Янушевич, представники СБУ та Нацполіції. У місті запроваджують комендантську годину, яка діятиме з 17:00 до 8:00, повідомив керівник ОВА Янушевич. Він попередив про обмеження на в’їзд ти виїзд з міста.

Херсон був єдиним обласним центром, який Росія змогла окупувати під час повномасштабної війни. Місто перебувало в російській окупації з 2 березня по 11 листопада.

 

16 листопада — День толерантності

 

      16 листопада — День толерантності

     

 Бути толерантним — це ж так просто

Толерантність — це термін, що позначає терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки і звичаїв. А якщо простіше, то толерантність – це сприйняття та розуміння. Толерантна людина – це людина, яка вміє ввічливо ставитися до інших. Людина, яка висловлює та відстоює власну думку, проте не забуває про повагу до свого співрозмовника.

На жаль, у нашому сучасному світі не часто можна зустріти таку людину. Населення Землі забуває про «мирне» спілкування і співіснування. Здебільшого, якщо комусь не подобається твоя думка, розмова продовжується криками, нецензурною лексикою або бійкою. Скільки таких випадків трапляється щодня? Не перелічити. Дивлячись новини, можна натрапити на бійку між людьми. Причиною подібних сутичок – різна думка. У таких випадках потрібно розуміти, що в кожної людини різне мислення щодо того чи іншого предмету або події. 

16 листопада – Міжнародний день толерантності. В цей день проводяться багато акцій, флешмобів, тренінгів. Психологи навчають прислуховуватися й сприймати думку іншого. В тому, що ти не толерантний, не слід звинувачувати сучасний світ чи Інтернет, або засоби масової інформації. Перш за все винен ти. Адже це твій характер, а змінювати його в праві тільки ти.

 

Пам’ятайте, бути толерантним — легко.

Головне — почати ним ставати.

День української писемності та мови

 

9 листопада, українці відзначають День української писемності та мови.

 

День встановлений указом Президента України 6 листопада 1997 року на підтримку ініціативи громадських організацій – в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним з авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців, за різними оцінками, від 40 до 45 млн осіб, більшість з яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно «солов’їною».

Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а також проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.

«Це свято відзначається в день ушанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, з чиїм іменем пов’язують започаткування писемної української мови», - зазначив Президент Володимир Зеленський.

Він зауважив, що за свою багатовікову історію українська мова не раз зазнавала утисків, заборон і репресій. Однак завдяки незламній волі українського народу їй вдалося вистояти й утвердитись.

«Приємно, що сьогодні українська стає все більш уживаною і серед молоді, упевнено завойовує культурно-інформаційний простір, український контент заповнює радіо- і телеефіри, а україномовні кіно, музика, мистецькі проєкти, книги стають усе більш популярними в Україні та світі», - заявив Президент.

Зеленський вбачає спільним обов’язком держави і суспільства подальше забезпечення умов для всебічного розвитку державної мови, створення ефективних механізмів її поширення в усіх сферах життя.

Президент також закликав всіх любити й вивчати українську мову, спілкуватися і творити нею. «Бо ж підтримуючи цей наш скарб, ми об’єднуємо і зміцнюємо Україну», - додав він.

Щороку в День української писемності та мови українці зі всього світу беруть участь у цій загальнонаціональній акції, щоб відчути причетність до спільноти однодумців, зробити внесок у популяризацію рідної мови та перевірити власну грамотність.

День увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні

Відповідно до Указу Президента України 20 лютого ми відзначаємо День вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. 20 лютого 2014 року на Майдані загинуло 49 осіб, за час Революції Гідності - 98 майданівців, Героїв «Небесної сотні», відвагою, силою духу і стійкістю яких захоплюватиметься не одне прийдешнє покоління. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень народу до європейських цінностей. І за цю боротьбу, за нашу свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них – молоді, сильні, ті, хто лише починав жити… Мирні солдати Майдану, наші «Ангели сьогодення, Небесна сотня на варті. Вона поруч, поруч з нами. Слава Україні! Героям слава!

Вже зовсім скоро прийде Новий рік 2022, рік Тигра

Тигр — це сильна та могутня тварина, яка може досягти своєї цілі всього лише одним стрибком. Її не зупиняють перешкоди на шляху. Тому важливо, щоб привітання з Новим роком 2022 включали в себе побажання досягнення поставленої мети, отримання енергії для нових починань та міцного здоров’я.

Також символ прийдешнього року ще й дуже допитливий, він намагається цікавитися всім, що оточує його. Тому, коли готуєте новорічні привітання для колег, обов’язково побажайте їм не зупинятися на досягнутому, йти вперед та вдосконалювати свій професіоналізм.

Щиро вітаю з Новим роком! Бажаю, щоб 2022 рік приніс багато кращого, ніж минулий рік, подарував безліч приводів для радості і щастя! Нехай збудуться найзаповітніші бажання і у всіх справах вас супроводжує удача! Залишайте усі негаразди у минулому році, сподівайтеся на диво і воно настане! Цієї новорічної ночі повірте у чарівну магію, мрійте і все неодмінно здійсниться!

В Україні вперше відбувається Національний тиждень читання

Із 13 до 19 грудня в Україні вперше відбувається Національний тиждень читання. Захід проводить Український інститут книги спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України.

Національний тиждень читання – це загальнонаціональне свято, що об'єднує навколо читання читачів, письменників, бібліотекарів, видавців і книгарів по всій країні.

Мета заходу – залучити українців до читання, купівлі та дарування книжок, відвідування бібліотек, а також привернути увагу до українського книговидання та літератури, підтримати видавництва, книгарні та бібліотеки. Звернути увагу на чинники, що допомагають українцям читати, і проєкти, які роблять книжку ближчою до кожного українця. Гасло Національного тижня читання: «Знайди свою книжку!».

Організатори мають кілька ідей, як можна взяти участь у національному святі читання. Якщо ви хочете взяти участь особисто, то можете:

Написати пост у своїх соцмережах із рекомендаціями українських книжок (перекладних або від українських авторів), цінних саме для вас. Купити книжки у книгарні для когось у подарунок, для себе або для передачі в бібліотеку – і також розповісти про це у своїх соцмережах. Розповісти або написати історію про читання і книжки у вашому житті в соціальних мережах. Чому, як ви думаєте, читання і українські книжки важливі для українців? Сходити/записатися в бібліотеку, обрати книжки для всієї родини і написати про свій досвід.

Приєднуйтеся до Національного тижня читання – допоможемо українцям разом знайти свою книжку! Хай читачів в Україні стає більше з кожним днем!

Життя без насильства

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» з нагоди відзначення 25 листопада - Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства над жінками; 1 грудня - Всесвітнього дня боротьби із СНІДом; 2 грудня - Міжнародного дня боротьби за скасування рабства; 6 грудня - річниці з дня «Монреальської різанини»; 10 грудня - Міжнародного дня прав людини.

Метою проведення акції «16 днів проти насильства» є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків .

Телефони гарячих ліній: - Національна поліція України за номерами телефонів: lO2 або O 8OO 5OO 2O2;

- Національна дитяча «гаряча» лінія за номерами телефонів: 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) або O 8OO 5OO 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

- Національна «гаряча» лінія з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та тендерної дискримінації за номерами телефонів: 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) або O 8OO 5OO 335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

- центр безоплатної правової допомоги. Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ 5 ЖАХЛИВИХ ФАКТІВ

День пам'яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі Указів Президента України 1998 та 2007 років. В цей день в Україні проводяться жалобні заходи на вшанування пам’яті жертв Геноциду-голодомору 1932 – 1933 рр., серед інших - Всеукраїнська акція «Запали свічку»

Tvoеmisto.tv пропонує 5 фактів про голод 1932-33 років Україні, які варто знати: 1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн. загиблих.

2. Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня.

3. У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно залишаючи людей приреченими на голодну смерть.

4. За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення та розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану та Московської області разом узятих.

5. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.