Ми українці - честь і слава незламним

Новий 2023/2024 навчальний рік розпочинається в умовах війни, у часи, коли Україна виборює свою незалежність, право на існування, своє життя у протистоянні з однією з найпотужніших армій світу, і платить за це найціннішим – тисячами людських життів…

З початком 2022 року настали значні випробування для українського народу. Українська держава, пройшовши значний шлях у розбудові своєї незалежності, зустрілась з величезною перешкодою на цьому шляху – проти України була розв’язана повномасштабна війна.

Півтора року тому з повномасштабним вторгненням російської армії розпочався новий етап російсько-української війни, яка триває з 2014 року. Вже більше року Україна живе в умовах найжорстокішої війни, яка була розв’язана росією в Європі після Другої світової війни.

Для нашої країни вона стала народною війною за незалежність і суверенітет, за цивілізаційний вибір і приналежність до європейської цивілізації, її засадничі цінності, права і свободи, що лежать в основі Західного світу.

Війна, як ніколи, згуртувала українську націю, мобілізувавши весь її потенціал на відсіч ворогу. Вона торкнулася кожної української родини, стала частиною нашого життя, а перемога у ній стала спільною метою всього українського народу.

Кожний українець має свій рахунок війні та свою історію боротьби, що у сукупності складають нашу спільну історію спротиву.

Раши́зм – термін, який використовується науковцями, політиками і публіцистами для позначення  політичної ідеології та соціальної практики  владного режиму  росії кінця XX – початку XXI століття, що базується на ідеях «особливої цивілізаційної місії» росіян,  «старшості братнього народу»,  нетерпимості до елементів культури інших народів; на тоталітаризмі й імперіалізмі радянського типу, використанні російського православ’я як моральної доктрини, на геополітичних інструментах впливу, насамперед енергоносіях для європейських країн, військовій силі, стосовно країн, що входять до сфери впливу російської федерації).

Згідно з цією ідеологією українці мають бути «денацифіковані», тобто знищені або розпорошені у «русскому мірі». Саме це і спонукало російських військових до військових злочинів і звірств. Це було визнано Верховною Радою України актами геноциду українського народу.

Український народ опинився перед вибором: перемога або смерть.

Україна бореться і перемагає завдяки героїзму. Це героїзм Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонників, формувань територіальної оборони, добровольчих формувань, які з перших хвилин ціною власних життів стримували натиск ворога.

Героїзм слід розглядати як найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадянського обов’язку, як окремою особою, так і підрозділами, та містами в цілому.

Єдність і здатність до згуртованості всього українського суспільства виявляється в кількох площинах: волонтерський рух (технічна, фінансова, медична, гуманітарна допомога військовим і цивільним); єдність політичних сил (здатність поставити загальнодержавні інтереси вище партійних, позбавлення політичного впливу проросійських сил); допомога і надання прихистку мешканцям з окупованих територій та місць бойових дій.

Україна має героїчне історичне коріння незламності, і культура, зокрема,  є транслятором незламності. Наприклад, сучасне звучання «Червоної Калини» з перших днів війни – є консолідуючою складовою нації; сучасна творчість митців стоїть на захисті нашої культури, самобутності, і несе у світ меседж: «Україна – це незалежна, вільна країна, яка бореться за себе і за увесь світ зі злом – рашизмом, та обов’язково переможе у цій битві».

Війна має цивілізаційний вимір, позаяк йдеться про захист демократичних цінностей Західного світу, збереження встановленої після Другої світової війни системи міжнародного права й устрою Європи. Доктрина «русского міра» поставила під загрозу безпеку низки європейських держав. Тому демократичними країнами війна була сприйнята саме як війна проти демократії в цілому. Це зумовило їх активну військову, фінансову, гуманітарну підтримку.

Багато наших громадян втратили власні домівки. Та їх прихистили в інших містах і селах не лише   України, а й усього світу. Але всі, хто покинув власну Батьківщину, мріють повернутись на рідну землю. Тому українці, які живуть в інших країнах продовжують вивчати українську мову, історію, не забувають про її державні символи.

Ця війна стала війною за існування не лише держави, але й українського народу в цілому, позаяк є практичним втіленням імперської тоталітарної ідеології путінського режиму – рашизму.

Ми переможемо і на нашій землі запанує мир і добробут!

Слава Україні!!!