Чорнобиль... Тридцять п'ять років тому, в квітні 1986 року це страшне слово прозвучало на всю планету, сповістивши світу про наймасштабнішої техногенної катастрофи ХХ століття - вибуху на 4 енергоблоці Чорнобильської АЕС, який забрав життя десятків тисяч людей. У цей день ми усвідомили, що атом може бути не тільки мирним... Жертвуючи собою, тисячі наших співвітчизників взяли участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, наслідки якої несли загрозу для населення не тільки колишнього Радянського Союзу, а й інших європейських країн . Жителі довколишніх територій були евакуйовані, а заражена радіацією місцевість стала Зоною відчуження. З плином часу, здавалося б, стирається гіркота й гострота сприйняття цієї трагедії, забуваються імена героїв, їх подвиг... Але сьогодні, коли після руйнівного землетрусу в Японії, що призвів до ядерної катастрофи на АЕС "Фукусіма", весь Світ знову охопила ядерна фобія, і події, що відбулися 35 років тому набувають особливого значення. Чорнобильська катастрофа - це ще й суворий урок, нагадування про те, що не можна легковажно ставитися до навколишнього світу, бездумно і марнотратно користуватися його багатствами. Пройде ще не один десяток років, але аварія на ЧАЕС так і залишиться болючим питанням для нас, незагоєною раною в душі і не йде тривогою. Тому що й через сто років не можна буде сказати про Чорнобильську катастрофу, що це вже в минулому. Ліквідація наслідків аварії продовжується й донині. Нехай же збережеться пам'ять про ті трагічні дні, щоб на нашій землі ніколи не повторився Чорнобиль! Низький уклін і вічна пам'ять героям ліквідаторам Чорнобильської аварії ... Всім хто врятував світ від ядерної катастрофи. Ми Пам'ятаємо.