День пам’яті жертв голодомо́ру

 

У 2022–2023 роках Україна вшановує 90-ті роковини Голодомору-геноциду. Цю скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації. Через 90 років після вчинення Голодомору-геноциду на теренах України Росія вчиняє новий геноцид – війною. Одвічний ворог нас знову намагається «денаціоналізувати» та упокорити, щоб не випустити з-під свого впливу та не допустити зміцнення української державності. Методи новітнього путінського режиму мало відрізняються від сталінських: вбивства, терор голодом і холодом, залякування, депортації.

Українська нація мужньо чинить спротив значно чисельнішому ворогу. В нас немає іншого вибору, ніж вистояти. Інакше історія закине українців на нове коло вже пройдених випробувань. Ми пам’ятаємо уроки минулого й не хочемо повертатися в «тюрму народів». Саме національна пам’ять робить нас сильнішими, надає сил для подальшої боротьби…

 

Жовта стрічка — флешмоб до Дня гідності й свободи

 

Жовта стрічка —

флешмоб до Дня гідності й свободи

 

21 листопада, у День гідності й свободи, українців та весь демократичний світ закликають пов'язати жовту стрічку, викласти у соцмережі фото з нею та хештегом #ЖовтаСтрічка, щоб підтримати опір на окупованих територіях.

Про це повідомляється у пресрелізі руху громадянського спротиву "Жовта стрічка", який виник навесні 2022 року в Херсоні майже одразу після того, як його захопили російські війська, і швидко поширився на інші окуповані території, зокрема у Бердянську Енергодарі, Луганську, Новій Каховці, Криму та окупованих містах Донеччини.

«Попри постійну загрозу життю, викрадення й тортури активісти продовжували підпільний протест. На вулицях міст з'являлися проукраїнські плакати та графіті, а на парканах, деревах і навіть будівлях окупаційних адміністрацій — пов'язана жовта стрічка як символ опору російській окупації. Активісти не тільки чинили інформаційний спротив, але й зірвали одну зі спроб провести псевдореферендум у Херсонській області навесні 2022 року», — йдеться у релізі.

Активісти зазначили, що «Жовта стрічка» на Херсонщині щасливий фінал — 11 листопада українська армія звільнила Херсон та всю правобережну Херсонщину.

«Проте близько 20% території України залишається окупованою. Там продовжують чинити спротив сміливі українці», — зазначається в дописі.

Відтак на знак підтримки й вдячності до всіх, хто не зламався під російським тиском, у День гідності та свободи спільнота «Жовта стрічка» закликає увесь світ долучитися до флешмобу.

«Ми закликаємо весь світ підтримати мужніх людей, які висловлюють непокору окупації. 21 листопада пов’яжіть на одяг чи розмістіть у себе на дверях, балконі, паркані, в офісі жовту стрічку на знак того, що вболіваєте за українців на тимчасово окупованих територіях та підтримуєте їхнє прагнення свободи», — зазначив один із координаторів руху спротиву.

Флешмоб «Жовта стрічка» створено комунікаційною агенцією Gres Todorchuk та рухом громадянського спротиву «Жовта стрічка» в рамках проєкту підтримки українців на тимчасово окупованих територіях #НазавждиУкраїна.

Інформація

11 листопада в Херсон зайшли Збройні сили України. Звільнені також низка міст та селищ в Херсонській області. 14 листопада Херсон відвідав Зеленський, там офіційно підняли український прапор.

12 листопада до Херсона прибули та почали працювати керівник ОВА Янушевич, представники СБУ та Нацполіції. У місті запроваджують комендантську годину, яка діятиме з 17:00 до 8:00, повідомив керівник ОВА Янушевич. Він попередив про обмеження на в’їзд ти виїзд з міста.

Херсон був єдиним обласним центром, який Росія змогла окупувати під час повномасштабної війни. Місто перебувало в російській окупації з 2 березня по 11 листопада.

 

16 листопада — День толерантності

 

      16 листопада — День толерантності

     

 Бути толерантним — це ж так просто

Толерантність — це термін, що позначає терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки і звичаїв. А якщо простіше, то толерантність – це сприйняття та розуміння. Толерантна людина – це людина, яка вміє ввічливо ставитися до інших. Людина, яка висловлює та відстоює власну думку, проте не забуває про повагу до свого співрозмовника.

На жаль, у нашому сучасному світі не часто можна зустріти таку людину. Населення Землі забуває про «мирне» спілкування і співіснування. Здебільшого, якщо комусь не подобається твоя думка, розмова продовжується криками, нецензурною лексикою або бійкою. Скільки таких випадків трапляється щодня? Не перелічити. Дивлячись новини, можна натрапити на бійку між людьми. Причиною подібних сутичок – різна думка. У таких випадках потрібно розуміти, що в кожної людини різне мислення щодо того чи іншого предмету або події. 

16 листопада – Міжнародний день толерантності. В цей день проводяться багато акцій, флешмобів, тренінгів. Психологи навчають прислуховуватися й сприймати думку іншого. В тому, що ти не толерантний, не слід звинувачувати сучасний світ чи Інтернет, або засоби масової інформації. Перш за все винен ти. Адже це твій характер, а змінювати його в праві тільки ти.

 

Пам’ятайте, бути толерантним — легко.

Головне — почати ним ставати.

День української писемності та мови

 

9 листопада, українці відзначають День української писемності та мови.

 

День встановлений указом Президента України 6 листопада 1997 року на підтримку ініціативи громадських організацій – в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

Нестор Літописець був монахом Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), першим давньоруським письменником і літописцем. Автор житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського; традиційно вважається одним з авторів «Повісті временних літ». Саме Нестор увів історію Русі в річище всесвітньої історії.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців, за різними оцінками, від 40 до 45 млн осіб, більшість з яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці. Українська є другою чи третьою слов’янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського. З погляду лексики найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно «солов’їною».

Щороку саме в День української писемності та мови стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а також проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності.

«Це свято відзначається в день ушанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, з чиїм іменем пов’язують започаткування писемної української мови», - зазначив Президент Володимир Зеленський.

Він зауважив, що за свою багатовікову історію українська мова не раз зазнавала утисків, заборон і репресій. Однак завдяки незламній волі українського народу їй вдалося вистояти й утвердитись.

«Приємно, що сьогодні українська стає все більш уживаною і серед молоді, упевнено завойовує культурно-інформаційний простір, український контент заповнює радіо- і телеефіри, а україномовні кіно, музика, мистецькі проєкти, книги стають усе більш популярними в Україні та світі», - заявив Президент.

Зеленський вбачає спільним обов’язком держави і суспільства подальше забезпечення умов для всебічного розвитку державної мови, створення ефективних механізмів її поширення в усіх сферах життя.

Президент також закликав всіх любити й вивчати українську мову, спілкуватися і творити нею. «Бо ж підтримуючи цей наш скарб, ми об’єднуємо і зміцнюємо Україну», - додав він.

Щороку в День української писемності та мови українці зі всього світу беруть участь у цій загальнонаціональній акції, щоб відчути причетність до спільноти однодумців, зробити внесок у популяризацію рідної мови та перевірити власну грамотність.

День увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні

Відповідно до Указу Президента України 20 лютого ми відзначаємо День вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України. 20 лютого 2014 року на Майдані загинуло 49 осіб, за час Революції Гідності - 98 майданівців, Героїв «Небесної сотні», відвагою, силою духу і стійкістю яких захоплюватиметься не одне прийдешнє покоління. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень народу до європейських цінностей. І за цю боротьбу, за нашу свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них – молоді, сильні, ті, хто лише починав жити… Мирні солдати Майдану, наші «Ангели сьогодення, Небесна сотня на варті. Вона поруч, поруч з нами. Слава Україні! Героям слава!

Вже зовсім скоро прийде Новий рік 2022, рік Тигра

Тигр — це сильна та могутня тварина, яка може досягти своєї цілі всього лише одним стрибком. Її не зупиняють перешкоди на шляху. Тому важливо, щоб привітання з Новим роком 2022 включали в себе побажання досягнення поставленої мети, отримання енергії для нових починань та міцного здоров’я.

Також символ прийдешнього року ще й дуже допитливий, він намагається цікавитися всім, що оточує його. Тому, коли готуєте новорічні привітання для колег, обов’язково побажайте їм не зупинятися на досягнутому, йти вперед та вдосконалювати свій професіоналізм.

Щиро вітаю з Новим роком! Бажаю, щоб 2022 рік приніс багато кращого, ніж минулий рік, подарував безліч приводів для радості і щастя! Нехай збудуться найзаповітніші бажання і у всіх справах вас супроводжує удача! Залишайте усі негаразди у минулому році, сподівайтеся на диво і воно настане! Цієї новорічної ночі повірте у чарівну магію, мрійте і все неодмінно здійсниться!

В Україні вперше відбувається Національний тиждень читання

Із 13 до 19 грудня в Україні вперше відбувається Національний тиждень читання. Захід проводить Український інститут книги спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України.

Національний тиждень читання – це загальнонаціональне свято, що об'єднує навколо читання читачів, письменників, бібліотекарів, видавців і книгарів по всій країні.

Мета заходу – залучити українців до читання, купівлі та дарування книжок, відвідування бібліотек, а також привернути увагу до українського книговидання та літератури, підтримати видавництва, книгарні та бібліотеки. Звернути увагу на чинники, що допомагають українцям читати, і проєкти, які роблять книжку ближчою до кожного українця. Гасло Національного тижня читання: «Знайди свою книжку!».

Організатори мають кілька ідей, як можна взяти участь у національному святі читання. Якщо ви хочете взяти участь особисто, то можете:

Написати пост у своїх соцмережах із рекомендаціями українських книжок (перекладних або від українських авторів), цінних саме для вас. Купити книжки у книгарні для когось у подарунок, для себе або для передачі в бібліотеку – і також розповісти про це у своїх соцмережах. Розповісти або написати історію про читання і книжки у вашому житті в соціальних мережах. Чому, як ви думаєте, читання і українські книжки важливі для українців? Сходити/записатися в бібліотеку, обрати книжки для всієї родини і написати про свій досвід.

Приєднуйтеся до Національного тижня читання – допоможемо українцям разом знайти свою книжку! Хай читачів в Україні стає більше з кожним днем!

Життя без насильства

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» з нагоди відзначення 25 листопада - Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства над жінками; 1 грудня - Всесвітнього дня боротьби із СНІДом; 2 грудня - Міжнародного дня боротьби за скасування рабства; 6 грудня - річниці з дня «Монреальської різанини»; 10 грудня - Міжнародного дня прав людини.

Метою проведення акції «16 днів проти насильства» є привернення уваги громадськості до актуальної для українського суспільства проблеми подолання насильства в сім’ї, щодо жінок, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків .

Телефони гарячих ліній: - Національна поліція України за номерами телефонів: lO2 або O 8OO 5OO 2O2;

- Національна дитяча «гаряча» лінія за номерами телефонів: 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів) або O 8OO 5OO 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

- Національна «гаряча» лінія з питань запобігання насильству в сім’ї, торгівлі людьми та тендерної дискримінації за номерами телефонів: 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів) або O 8OO 5OO 335 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів).

- центр безоплатної правової допомоги. Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.

ГОЛОДОМОР В УКРАЇНІ 5 ЖАХЛИВИХ ФАКТІВ

День пам'яті жертв голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі Указів Президента України 1998 та 2007 років. В цей день в Україні проводяться жалобні заходи на вшанування пам’яті жертв Геноциду-голодомору 1932 – 1933 рр., серед інших - Всеукраїнська акція «Запали свічку»

Tvoеmisto.tv пропонує 5 фактів про голод 1932-33 років Україні, які варто знати: 1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн. загиблих.

2. Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня.

3. У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно залишаючи людей приреченими на голодну смерть.

4. За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення та розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану та Московської області разом узятих.

5. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

КОЛИ МУЗИ МОВЧАТИ НЕ МОЖУТЬ

КОЛИ МУЗИ МОВЧАТИ НЕ МОЖУТЬ

Лише народи, явленні у слові Достойно можуть жити на землі. Л. Костенко 21 листопада Україна відзначає День Гідності і Свободи. Це свято запроваджено на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої революції та Революції Гідності, коли громадяни, проявляючи дива мужності і патріотизму, повстали на захист демократичних цінностей та свобод, довівши всьому світові, що ми є сучасна європейська нація. Для кожного, насамперед, це день пам’яті, коли ми звіряємо орієнтири власного життя і життя країни. За те, щоб гідність була першою із чеснот, Україна заплатила надзвичайно високу ціну. Революція гідності не тільки сколихнула країну хвилею нечуваного патріотизму, а і показала важливість національної ідеї. Нині саме за неї триває боротьба на Сході нашої держави, і те, наскільки ця боротьба буде успішною, залежить від кожного з нас. Події від Вільнюського саміту до українсько-російського протистояння в Криму і на Сході так чи інакше знайшли своє відображення в поетичних збірках поетів-земляків. Поезія найвищого ґатунку від майстрів слова та молодих поетів нашого краю – безпосередніх учасників тих подій представлена у знакових виданнях: До барикад. Збірка кіровоградської революційної поезії / упоряд. О.Горобець. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», – 2014. – 80 с.

Шепіт Альми. Антологія кримської та кіровоградської поезії / упоряд. А. Луценко. – Кіровоград: «Імекс-ЛТД», 2014.– 64 с

Ознайомитися зі збіркою можна за посиланням:http://lib.kr.ua/work_folder/ Shepit_Almi_1419878714.pdf І плаче росами земля / упоряд. Н. Бідненко. – Кіровоград: Центально-Українське видавництво, 2014. – 64 с.

Прочитання цих збірок – це можливість відшукати ключі до переломних моментів Української Революції Гідності. Поезія у всі часи виступала індикатором життєвої істини. Поетична мова – мова відвертості передусім з собою, мова бунтарства і вільної думки. Збірка «До барикад», яка зберегла враження і роздуми того часу, стала квінтесенцією емоцій і суспільних настроїв. Майдан – відповідь на постійне нехтування інтересами особистості, правом на вільний вибір європейських цінностей: «Лютневими кривами морозами, Незламність українці довели. І літні й молоді в пекельній каші, Серця їх погукали на майдан.» В. Кондратенко-Процун Одвічне прагнення до волі і справедливості вибухнуло вулканом: Та прокинулась та давня сила, Що вважали вони за лакеїв. Своїм гнівом нестримним накрила Їхні голови-стріхи Помпеї. Поль Іщук Пружина гніву народного випросталася, об’єднавши тих, хто будь-якої наруги над собою і країною не потерпить: Майдан об’єднав покоління, Єдине бажання та віру! У нас українське коріння, Що волю цінує без міри. Ми проти насильства і влади, Що підло ґвалтує країну. Ми йдемо усі на майдани, Бо в серці болить Україна! Г. Дудник До збірника увійшли поезії 25 авторів краю. «Це наші спільні переживання, ті емоції і висновки, що ми зробили», – наголошує Олена Горобець, поет та упорядник збірки. Поети об’єдналися, щоб цей вогненний вир подій закарбувався окремою сторінкою в історії нової України. Збірка за формою – кишенькова. Малюнок обкладинки безкоштовно надав Юрій Журавель – український художник, який створив серію майданівських ілюстрацій. Він зобразив хлопчика із книгою у руках, що сидить на барикадах. А у верхній частині обкладинки майорить український прапор. Кіровоградський дизайнер Артем Дубовик доопрацював ілюстрацію колеги, зробивши її більш графічною – тепер це зримий символ цієї збірки. Автор передмови – Олександр Ратушняк, коректор – Ірина Ткаченко, викладачі КДПУ ім. В. Винниченка. Видання вийшло накладом у 1000 примірників. Упорядники збірки зібрані кошти перерахували сім’ям загиблих військовослужбовців. Так склалося історично, що Кіровоградщина стала домівкою для людей різних національностей, розмовляють тут і українською, і російською, і болгарською, і вірменською, і багатьма іншими мовами. Рецепт порозуміння простий: до всього підходити з добром, миром і відкритою душею. Поезія об’єднує нас у скрутні і спокійні часи, це спосіб зближення і боротьби. Антологія «Шепіт Альми», ініціатором якої стала небайдужа юнь за активного подвижництва Артема Луценка, відкриває дивосвіт сучасної поезії молодих авторів нашого краю та Криму. Молодь прагне знайти себе в у світі і слові, не втрачаючи світла вічних істин і не стаючи на стежку оман: Мы не пешки, мы не кони даже, Вне игры продумываем бой, Нам никто сегодня не подскажет… Я себе лишь: «Думай головой!» О. Левина Пройти випробування життєвими теренами і коханням, не зраджуючи себе, близьких і рідну землю: У кожного кохання Власні Крути, У кожного поета Клітка рим. Летіти, поки небо є Над нами, Кохати, поки Жевріє трава. І долю власну слід оберігати, І матір рідну, Поки та жива. Л. Дашевський Молодь сьогодні, як ніхто, живе тривогами держави, адже їй не байдуже – в якій країні жити: Не захід, не Схід Україна! Єдина держава! Єдина! Не ставте її на коліна До тіла убитого сина. Небесної сотні світило Горить каяттям за вину. Вони за нас кров пролили, Будь ласка не треба війну! Під мирним блакитним небом Холодна зброя та очі. Будь ласка, війни не треба! Ні крові, не сліз – не хочем! Не захід, не Схід Україна. Не крайте від серця частину, Оплаканий берег Криму, – Єдина держава! Єдина! Г. Дудник Безкомпромісність поетичного слова, різнобарв’я тем та сюжетів, поліфонія почуттів у збірці відкриває перед нами сильні поетичні особистості А. Луценка, О. Левиної, Г. Дудник, Е. Маладжанова, О. Горобець, Поля Іщука, С. Недайхліба, В. Левицького, Д. Недведецького, Ма. Ко., Л. Дашевського. Поява у жовтні 2014 р. у Центрально-українському видавництві тиражем 500 примірників поетичної збірки «І плаче росами земля...», – це поетичне віддзеркалення щоденних роздумів кожного з нас про цю неоголошену, «гібридну», незрозумілу багатьом драму країни – АТО. Книга присвячується сміливцям, які відстоюють волю і єдність Батьківщини, «щоб не плакали мамині очі, щоб у мирі і щасті всім жить». Збірка «І плаче росами земля…» містить вірші дев’ятнадцяти поетів Кіровоградщини і з підзаголовком «хроніки АТО». Автор ідеї, Оксана Шпирко, об’єднала у збірці поетів, які живуть у різних куточках Кіровоградщини та України, поетичні рядки яких – насамперед художнє відображення нашого сьогодення, в якому постійно гримлять блискавиці війни. Упорядкувала збірку наша землячка – поетеса Наталія Бідненко, чиї твори відзначаються прозорою щирістю та теплотою материнського бачення світу. На обкладинці видання – лелека серед вільних степових просторів, розправляє крила та готується до злету. Птах цей, як і кетяг калини, здавна є символом домівки, продовження роду, знаком мирної праці та відданості. Лелеча пара поселилась також і на гербі нашого міста, а для всіх жителів міста давно став основою життя девіз-слоган: «З миром і добром». Поет як ніхто інший у буремний час відчуває пульс і голос народу. Рядки з вірша «Моїй Україні» Н. Бідненко несуть щиру любов кожного з нас до землі батьків: Уквітчана калиною, ти у борні звеличена, Земля моя єдиная, моя, не запозичена. Гнів від щоденних підлих ударів у спину та гордість від звитяги захисників – у кожному рядку поезії Оксани Шпирко «Болить Україна»: Кривава катівня. Ні честі. Ні сраму. Ні суду. Обвуглені душі Безчестять святиню і рід. Стоїть Україна! Стоять її храми. І люди. Стоїть за свободу Крилатий і вільний нарід! Із життя йдуть кращі та найдостойніші сини України, але пам’ять про здійснене ними стане мірилом правди, свободи та гідності – такий лейтмотив її ж твору «Герої не вмирають»: ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ, а живуть: Чміленки, Нігояни, Веремії.. Відваги іскру до людей несуть, Бо жити по-інакшому не вміли. Бо їхні душі – в кожному із нас Кричать, волають, проти смерті б’ються. Бо серце нам своє віддав Тарас Після усіх московських екзекуцій. Бо й досі правду падчеркою звуть В новітнім закривавленім столітті… Героям боротьби за правду і волю, які були в найзапекліших точках бойових дій, присвятила свій вірш і Олена Горобець: Нащадки незламних, нескорені воїни. Незнищенні в горнилі буремних епох. Вам судилося стати Героями, Вас на варті свободи поставив Бог. З титановим стержнем замість хребта – Просто не здатні прогнути спину. Приречений той, хто колись забажав Підкорити мою Україну, Неопалиму Купину. Війна вривається у кожний куточок України і оберегом від смертей постає невтомний трепет материнських сердець, опоетизований Н. Бідненко: Напиши, мій сину, хоч рядок… Смс чекаю я щоднини… Я за вас молюсь, і дай вам Бог, Щоб додому повернулися живими. Не для війни приходимо ми в цей світ, а кожне материнське серце намагається і небо прихилити до своєї дитини, і застерегти від біди. Вірш-звернення Н. Бідненко «Русским матерям» закликає об’єднати материнські серця проти цієї жахливої братовбивчої війни: Русские матери, добрые, милые, Вы позовите домой сыновей, Чтобы не плакать потом над могилами Ваших напрасно погибших детей! Манить земля українська різного роду зайд, але разом ми зможемо вистояти: А ворог нівечить лани, Лихою силою гуляє… Плече в плече ідуть сини – Хай їм Господь допомагає! Бо правда в світі лиш одна. У правді цій ми всі єдині, А вражій силі – гріш ціна… Навіки СЛАВА УКРАЇНІ! (Н. Бідненко «Ой, то не маки у полях…») Читайте серцем Н. Бідненко, Н. Гліжинську, О. Горобець, А. Ковалішину, Л. Кокіну, В. Кондратенко-Процун, І. Кримську, Р. Любарського, О. Надутенко, К. Повелька, О. Попова, Н. Природну, О. Рей, В. Саєнко, С. Тимко, А.Царук, Н. Шмітке, О. Шпирко, Л. Юферову. Дізнатися більше: 1. Пам’яті Небесної сотні [Текст] // Наше місто. – 2015. – 19 лютого. – С. 4. 2. Цигульський, С. Частинка Криму в Кіровограді [Текст] / С. Цигульський // Наше місто. – 2014. – 13 листопада. – С. 14.: фото. 3. Шпирко, О. Ми не «доморощені активісти»! [Текст] / О. Шпирко // Наше місто. – 2015. – 12 березня. – С. 3: фото. Інтернет-ресурси: 1. Антологія «Шепіт Альми» [Електронний ресурс] // Літературний форум: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://litforum.com.ua/index.php?a=6844&print . – Назва з екрана. 2. Вийшла в світ збірка революційної поезії «До барикад!» [Електронний ресурс] // Світловодськ: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://svetlovodsk.com.ua/5924-gaiduk.html. – Назва з екрана. 3. «Грант, виданий кіровоградцям, втілений в життя!» [Електронний ресурс] //Мій Кіровоград: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://mykirov.com/grant-vidaniy-kirovogradcyam-vtileniy-v-zhittya. – Назва з екрана. 4. «І плаче росами земля...» – у Кіровограді презентують збірку поезій про АТО [Електронний ресурс] // Кіровоградський медіапортал Акула: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://akulamedia.com/i-plache-rosami-zemlja-u-kirovogradi-prezentujut-zbirku-poezii-pro-ato. – Назва з екрана. 5. «І плаче росами земля...» [Електронний ресурс] // газета Трудова Слава: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://ts.petrovo.net/9704/1400-i-plache-rosami-zemlya.html. – Назва з екрана. 6. Кіровоградська збірка революційної поезії «До барикад» побачила своїх перших читачів [Електронний ресурс] // 5 поверхів: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://www.5.kr.ua/2014/06/blog-post_6156.html#.VksbTS-LRkg. – Назва з екрана. 7. Найталановитіші жінки області присвятили свою поезію героям АТО: фото, відео. [Електронний ресурс] // Рідний Кіровоград: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://rk.kr.ua/naitalanovitishi-zhinki-oblasti-prisvjatili-svoju-poeziju-gerojam-ato-foto-video. – Назва з екрана. 8. Поетична мова Криму та Кіровограда [Електронний ресурс] // Громада в дії: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://civicinaction.com/116-poetichna-mova-krimu-ta-kirovograda. – Назва з екрана. 9. У Кіровограді збирають гроші на збірку революційної поезії [Електронний ресурс] // Тусовка: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://tusovka.kr.ua/news/2014/05/23/u-kirovogradi-zbirajut-groshi-na-zbirku-revoljutsiinoi-poezii. – Назва з екрана. 10. У Кіровограді збірку революційної поезії презентували на барикадах! [Електронний ресурс] // Гречка: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://gre4ka.info/kultura/11318-u-kirovohradi-zbirku-revoliutsiinoi-poezii-prezentuvaly-na-barykadakh-foto-video. – Назва з екрана. 11. У Кіровограді презентували поетичну збірку про війну на Сході: присутні плакали [Електронний ресурс] // Златопіль: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://zlatopil.com.ua/life/item/1623-u-kirovohradi-prezentuvaly-poetychnu-zbirku-pro-viinu-na-skhodi-prysutni-plakaly. – Назва з екрана. 12. «Шепіт Альми» як поетичний крик молоді Кіровограда та Криму [Електронний ресурс]//Златопіль: [веб-сайт]. – Електронні дані. – Режим доступу: http://zlatopil.com.ua/life/item/1535-shepit-almy-iak-poetychnyi-kryk-molodi-kirovohrada-ta-krymu. – Назва з екрана.

16 листопада - Міжнародний день толерантності

16 листопада - Міжнародний день толерантності

Його запровадили у 1995 за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього

Що означає толерантність? Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба. Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру.

Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Толерантність у жодному разі не може бути виправданням посяганню на ці основні цінності. Толерантність повинні виявляти кожна людина, групи людей та держави.

Толерантність – це обов’язок сприяти утвердженню прав людини, плюралізму (e тому числі культурного плюралізму), демократії та правопорядку. Толерантність – це поняття, що означає відмову від догматизму і абсолютизму, утвердження норм, закріплених у міжнародно-правових актах у галузі прав людини.

9 листопада українці відзначають День української мови та писемності. 10 цікавих фактів про нашу рідну мову

Факт 1: Українська мова – одна з наймилозвучніших мов світу. 1934 року в Парижі на лінгвістичному конгресі провідні фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю. На аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії, де головними критеріями оцінки були евфонічна система мови, її мелодійність і милозвучність, українську мову було названо другою після італійської.

Факт 2: Найдовшим словом в українській мові є слово "дихлордифенілтрихлорметилметан" (назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками). У цьому слові є 30 літер.

Факт 3: На відміну від інших східнослов’янських мов, в українській мові є кличний відмінок. Факт 4: Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

Факт 5: В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф". Факт 6: За межами Європи українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). Відомо, що округ Кук в штаті Іллінойс – це 16-й з набільших у світі урядів місцевого самоврядування. В цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйонів населеня, до складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями. А українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у даному районі.

Факт 7: Вчений В.Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше. Факт 8: Відповідно до видання "Короткий словник синонімів української мови", в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.

Факт 9: Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду. Факт 10: Офіційно вважається, що після видання "Енеїди" Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

ЧИ ЗНАЛИ ВИ ЦЕ ПРО УКРАЇНУ? НЕЙМОВІРНО ЦІКАВІ ФАКТИ, ПРО ЯКІ МАЙЖЕ НІХТО НЕ ЗНА

1. Найперша Конституція в світі була створена українцем Пилипом Орликом. 5 квітня 1710 його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день ним було оголошено «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі тільки в 1791 році. 2. В 1934 році в Парижі на конкурсі краси мов українська мова зайняла третє місце після французької та перської за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія, структура речень. Мелодійність же української визнана другою найгарнішою серед мов світу, після італійської. 3. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі (фахівці розрізняють близько 7000 мов ) і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської. На території України більше 32 мільйонів осіб вільно спілкуються українською мовою. 4. Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов. 5. З точки зору лексики найближчими до української мови є білоруська (84%) і польська (70%) мови. 6. Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він». Останні місця в таблиці частотності займають слова «мутація», «баклажка», «радист», «білочка». 7. Найдовший музичний інструмент у світі – це українська трембіта. Її довжина може досягати чотирьох метрів, а її звуки чутні більш ніж за десять кілометрів. 8. На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні ґрунти при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю і дуже цінні. Під час Другої Світової війни німецькі солдати навіть вивозили чорнозем на поїздах. 9. Перший друкований буквар, виданий українським автором, мав назву «Наука до читання й розуміння слов’янського письма». Він вийшов в світ у Вільні (суч. Вільнюс) в 1596 р. стараннями Лаврентія Зизанія. До книжки було додано словник, який містив 1061 слово. 10. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр. 11. Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Києво-Могилянська академія (1615 р.). 12. Україна посідає четверте місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою. Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення — вища за середньоєвропейський рівень. 13. Найдавніша відома ученим мапа, а також найстародавніше поселення Homo Sapiens знайдені в Україні: у с. Межиріччя Рівненської області. Їм близько 14,5-15 тис. років. Мапу вибито на кістці мамонта. 14. Територією України пролягав один з найбільших історичних транспортних шляхів — «шлях із варяг у греки» — система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3 тис. км, що пов’язувала північні землі Давньої Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним. Протягом усієї давньої історії Україна-Русь виступала мостом між світами Східної Європи і Давнім Сходом, Європою античною, візантійською і латинською. 15. З дванадцяти лавр світу 4 знаходяться в Україні. Три православні та одна греко-католицька. Це Києво-Печерська лавра, Київ (існує з 1051), Почаївська лавра, Почаїв, Тернопільська область (з 1833), Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірсь, Донецька область (має статус лаври з 2004) та Свято-Успенська Унівська лавра студійського уставу (греко-католицька), Унів (з 1898). Інші лаври: в Росії – 2, в Грузії – 1, в Польщі – 1, в Румунії – 1, в Палестині – 1, в Греції – 2. 16. Українці, а саме конструкторське бюро Антонова, розробили літак із найбільшою у світі вантажопідйомністю — Ан-225 «Мрія». Спочатку він проектувався для транспортування космічних кораблів. Наразі «Мрія» виконує комерційні вантажні перевезення. 17. Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг). 18. Перша гасова лампа винайдена у Львові працівниками аптеки «Під золотою зіркою» Ігнатієм Лукасевичем та Яном Зехом у 1853 р. Того ж року у львівському шпиталі була проведена перша хірургічна операція при освітленні гасовою лампою. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений там спеціальною грамотою. 19. Найглибша у світі Станція метро знаходиться у Києві – це «Арсенальна». Вона проходить під землею на глибині 105 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували в 1960 р., однією з перших. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні схованки для політичної верхівки. 20. Одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень — це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. Зазвичай на Youtube різні виконання «Щедрика» набирають мільйони переглядів. 21. Одна з найбільших пустель Європи знаходиться саме в Україні – Олешківська. Олешківські піски складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами») висотою близько 5 м з негустою рослинністю. Знаходяться ці піски у Цюрупінському районі (стара назва Цюрупінська – Олешки), за 30 км на схід від м. Херсон. 22. Україна входить до сімки передових виробників рослинної олії, каптоплі, цукру та свинини. 23. Географічний центр Європи знаходиться в Україні, біля містечка Рахів, в оточенні мальовничих Карпат. 24. Армії УПА поставили абсолютний рекорд, утримуючись на фактично окупованій території майже двадцять років. Технології та методи українських вояків вивчали навіть кубинські повстанці Фіделя Кастро. І ще трошки цікавого, чого ви могли не знати про Україну та українців: Під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 рр. командир одного з загонів бурів, українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 р. Юрій працював в уряді Української Народної Республіки. В 1943 р. Юрій Будяк помер в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали Вінстон Черчилль. Українські народні пісні спонукали багатьох композиторів до написання світових музичних шедеврів. Наприклад, в основі композиції Summertime — арії, яку написав Джордж Гершвін у 1935 р. для опери «Поргі та Бесс», однієї з найвідоміших пісень у світі — лежить українська колискова «Ой, ходить сон коло вікон». Цю композицію Гершвін почув у Нью-Йорку у виконанні Українського Національного Хору під керівництвом Олександра Кошица. Почув — і написав одне з найгеніальніших і найвідоміших джазових творінь. З моменту написання композиції її виконали безліч виконавців, але найвідомішим лишається Summertime у виконанні Луї Армстронга, Елли Фіцджеральд, а також Чарлі Паркера. Кобзарі визнавали авторство лише Григорія Сковороди і Тараса Шевченка. Решта усні поетичні тексти цитувалися без вказівки авторства. ;Сама древня згадка про українську мову була в 858 році. Після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського і по праву вважають основоположником нової української мови. В сучасній українській мові, на відміну від російської, збереглися давньослов’янські назви місяців: сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіють листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі). Пам’ятники відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові. Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області. Український “Південмаш” (Дніпропетровськ) виробляє найбільш екологічно чисті ракети-носії в світі. У ході русифікації російськими чиновниками було спотворено безліч українських прізвищ. Так, український рід Чехів у ХІХ столітті став чомусь Чеховими. Дід А.П. Чехова ще був Чехом, і сам А.П. Чехов писав, що дід його – українець. Досить кумедно Дейнеки перетворились на Денікіних. Козаки Розуми стали Розумовськими, Чайки стають Чайковськими. Дід Петра Чайковського, великого композитора – Петро Чайка – закінчив Києво-Могилянську Академію і його як медика російський уряд відрядив штаб-лікарем у Вятку. Ймовірно, українська атмосфера в родині Чайковських збереглася набагато краще, ніж у Чехових, бо з 24-річного віку майбутній композитор майже щороку по кілька місяців жив в Україні, де написав понад 30 творів, серед яких – опери “Коваль Вакула” (“Черевички”), “Мазепа”, пісня-романс “Садок вишневий коло хати”, дует “На вгороді коло броду” на слова Т.Шевченка. В жорстокі часи наступу імперії на українську мову він домагався постановки “Тараса Бульби” М.Лисенка, використав у своїх творах багато українських народних пісень.

ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ, ЦІКАВІ ФАКТИ

День Конституції України щороку відзначають 28 червня. Цього дня, 25 роки тому, наша країна отримала свій найважливіший і головний документ — Конституцію! ЯК ВИНИКЛО СВЯТО

День Конституції України — це державне свято, історія якого почалася з 1996 року та супроводжувалась довгими обговореннями та дебатами. Тоді, у ніч на 28 червня, парламент прийняв Конституцію незалежної України. Цікаво, що Україна як незалежна держава прожила без власної Конституції практично п'ять років і стала останньою з пострадянських країн, де прийняли Конституцію – основу української держави, де написано, що країна існує для людей, але не навпаки.

ІСТОРІЯ ПРИЙНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ У 1996 році створили спеціальну парламентську комісію під керівництвом депутата Михайла Сироти, якого вважають одним з «батьків» Конституції. Розгляд документа у Верховній раді почався 27 червня, а контролював процес особисто тодішній Президент Леонід Кучма. В ту ніч дискусія депутатів тривала протягом 23 годин, з 27 по 28 червня. А спікер Ради Олександр Мороз заявив, що депутати працюватимуть до тих пір, поки не буде прийнята Конституція. Тоді депутати врахували всі зауваження президента України Леоніда Кучми та підтримали всі суперечливі статті проекту: про державні символи нашої країни, про державну українську мову, про право приватної власності. 28 червня о 9:20 відбулося голосування народних депутатів України за прийняття Конституції. За те, щоб прийняти Конституцію України проголосували 315 депутатів; 36 — проти, 12 утрималися, 30 не голосували. Після ухвалення Конституції Парламентарій урочисто вніс до зали синьо-жовтий державний прапор, тоді ж в українському парламенті вперше пролунав національний гімн України. Міжнародне співтовариство схвалило Конституцію України, назвавши її однією з найдемократичніших у світі. ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ 28 червня – не просто додатковий вихідний день влітку. І щороку влада та активісти намагаються донести громадянам важливість Конституції України, влаштовуючи багато просвітницьких та патріотичних заходів, виставок, парадів, концертів та фестивалів. Традиційно, в День Конституції України вулиці прикрашають національними прапорами та патріотичними плакатами. Також лунають урочисті промови, привітання перших осіб держави та членів інших країн. Цікаво, що День Конституції — це єдиний державний вихідний, згадка про який є в самому тексті Основного закону: «Стаття 161. День прийняття Конституції України є державним святом — Днем Конституції України».

НІКОЛИ ЗНОВУ…

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки. Утверджуючи традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі «не святкуємо, а вшановуємо», ми згадуємо Другу Світову з акцентом на ролі людей, які боролися проти нацизму. Цього року Український інститут національної пам’яті обрав тему «Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора». Необхідно розкрити трагічні роки війни через долі та звитяги чоловіків і жінок – уродженців різних куточків України та світу, які воювали у регулярних арміях або були партизанами, служили у допоміжних формуваннях або на передовій, пройшли всю війну або героїчно загинули в боротьбі. Важливо, що хоч би де перебували ці українці та вихідці з України, вони пліч-о-пліч з іншими народами воювали проти нацизму та дістали високі відзнаки країн, у лавах яких вони служили.

Історична довідка 8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні. Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих. З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом. Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону. Після капітуляції прем’єр-міністра Анрі Петена у червні 1940 року в країні розгорнувся рух опору німецьким загарбникам. На боці французьких партизанів воювали українці звідусіль. Серед них – представники передвоєнної еміграції, наприклад, командир загону Осип Круковський. Були також радянські військовополонені і дезертири з військових частин на німецькій службі. Червоноармієць Василь Порик з Вінничини сформував власний партизанський підрозділ. Канадський пілот Пітер Дмитрук став партизаном після того, як в небі над окупованою країною підбили його літак. Обидва, Порик і Дмитрук, героїчно загинули. Задіяні німцями для боротьби з французькими партизанами українські поліцейські цілими підрозділами переходили на бік сил опору. У 1944 році з них було створено два партизанські батальйони: імені Тараса Шевченка та імені Івана Богуна. 8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора «Міссурі» було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. Отже, історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором. Схиляємо голови перед відважними героями, що пожертвували своїм життям заради миру у всьому світі. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися. Символом відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги став червоний мак. Мак є міжнародним символом пам’яті жертв військових та цивільних збройних конфліктів, починаючи з 1914 року. Ідея використовува- ти червоний мак як символ пам’яті з’явилася під впливом вірша військового лікаря й поета, учасника І світової війни, Джона Мак-Крея – «У полях Фландрії»: «В полях фламандських квітне мак Поміж хрестів – скорботний знак По нас…».